• Homocysteine





    ПОЗІЦІЯ

    Академія харчування та дієтології США вважає, що належним чином сплановані вегетаріанські, в тому числі веганська, дієти є здоровими, поживними і можуть забезпечити переваги для здоров’я у профілактиці та лікуванні певних захворювань. Ці дієти підходять для людей на всіх етапах життєвого циклу, в тому числі жінкам під час вагітності і лактації, немовлятам, дітям, підліткам, людям похилого віку, а також спортсменам. Рослинні дієти є більш екологічно стійкими, ніж дієти, багаті на продукти тваринного походження, оскільки вони використовують менше природних ресурсів та пов'язані з набагато меншою шкодою довкіллю.

    АНОТАЦІЯ

    Позиція Академії харчування та дієтології США полягає у тому, що належним чином сплановані вегетаріанські, в тому числі веганська, дієти є здоровими, поживними і можуть забезпечити переваги для здоров’я у профілактиці та лікуванні деяких захворювань. Ці дієти підходять для людей на всіх етапах життєвого циклу, в тому числі жінкам під час вагітності і лактації, немовлятам, дітям, підліткам, людям похилого віку, а також спортсменам.. Дієти, основою яких є рослини, є більш екологічно стійкими, ніж дієти, багаті на продукти тваринного походження, оскільки вони використовують менше природних ресурсів та пов'язані з набагато меншим екологічним збитком. Вегетаріанці і вегани знаходяться у групі зниженого ризику захворювання на ішемічну хворобу серця, цукровий діабет 2-го типу, гіпертонію, деякі види раку та ожиріння. Низьке споживання насичених жирів і високе споживання овочів, фруктів, цільного зерна, бобових, соєвих продуктів, горіхів і насіння (багатих на клітковину та фітохімічні речовини), притаманне вегетаріанській та веганській дієтам, сприяє зниженню загального рівня холестерину, рівня ліпопротеїнів низької щільності та кращому контролю глюкози у сироватці крові. Ці чинники сприяють зниженню хронічних захворювань. Веганам потрібні надійні джерела вітаміну B-12, такі як збагачені цим вітаміном продукти або вітамінні добавки.

    (Журнал Академії харчування та дієтології, 2016;116:1970-1980.)

    * * *

    Серед вегетаріанців та веганів існує досить широке різноманіття раціонів, в залежності від доступних продуктів, а також різних факторів, які спонукали людей перейти на цей тип харчування. Люди вибирають вегетаріанську дієту з багатьох причин, таких як: співчуття до тварин, бажання краще захистити навколишнє середовище, знизити ризик розвитку хронічних захворювань, а також у терапевтичних підходах до лікування цих захворювань. Добре спланована вегетаріанська дієта, яка складається з овочів, фруктів, цільного зерна, бобових, горіхів і насіння, містить у собі усі необхідні поживні речовини. Вегетаріанство виключає вживання в їжу плоті тварин (м'ясо, домашня птиця, дичина, морепродукти, а також продукти, що містять щось із перерахованого). Найпоширеніші види вегетаріанських дієт вказані на Малюнку 1. Перехід на вегетаріанську дієту може спричинити зниження рівня засвоєння певних поживних речовин, проте їх дефіциту можна легко уникнути шляхом належного планування.

    Типи та характеристики вегетаріанських дієт.
    (в усіх виключене споживання м’яса)
    Вегетаріанство. Може включати або не включати яйця або молочні продукти.
    Лакто-ово-вегетаріанство. Включає яйця і молочні продукти.
    Лакто-вегетаріанство. Включає молочні продукти, але виключає продукти з яєць.
    Ово-вегетаріанство. Включає яйця і яєчні продукти, але виключає споживання молочних продуктів.
    Веганство. Виключає яйця і молочні продукти, а також може виключати мед.
    Веганське сироїдство. Базується на овочах, фруктах, горіхах і насінні, бобових і пророслих зерен. Кількість сирої їжі коливається від 75% до 100%.

    Малюнок 1. Типи вегетаріанських дієт.

    ВЕГЕТАРІАНСТВО В ПЕРСПЕКТИВІ
    Тенденції серед вегетаріанців

    За результатами загальнонаціонального опитування у 2016 році, приблизно 3,3% дорослих американців є вегетаріанцями або веганами (ніколи не їдять м'ясо, птицю або рибу), і близько 46% вегетаріанців – вегани.[1] Те саме опитування виявило, що 6% молодих людей (від 18 до 34 років) є вегетаріанцями або веганами, в той час як лише 2% осіб у віці від 65 років є вегетаріанцями. Продаж продуктів-замінників м’яса склав 553 мільйона американських доларів у 2012 році і зріс ще на 8% за 2 роки. Відзначалося, що 36% респондентів опитування серед мешканців Нідерландів та Великої Британії, переважно у віці 18-44 років, мають досвід вживання веганських альтернатив м'яса.[1,2] У той час як цільні рослинні продукти слугують кращою основою раціону, деякі перероблені та збагачені мікроелементами продукти харчування, такі як напої з включенням рослинного молока, рослинні аналоги м’яса і сухі сніданки, можуть істотно позитивно впливати на баланс поживних речовин вегетаріанців. Рослинні дієти, в тому числі вегетаріанство і веганство, стають усе більш визнаними, що додатково підтверджується багатьма некомерційними і державними установами, що висвітлюють питання цих дієт. Американський інститут з вивчення раку заохочує до рослинної дієти, рекомендуючи американцям дві третини свого харчового раціону отримувати з овочів, фруктів, цільного зерна і бобових.[3] У документі «Дієтичні рекомендації для американців 2015-2020» (“2015-2020 Dietary Guidelines for Americans”) вегетаріанські дієти рекомендуються як один з трьох корисних для здоров'я типів харчування, а також додаються плани раціону для лакто-ово-вегетаріанців та веганів.[4]

    Національна програма шкільного обіду США (National School Lunch Program), хоч і не вимагає наявності вегетаріанських опцій, але вимагає підвищення доступності фруктів, овочів і цільного зерна у нинішніх шкільних меню. Послідовники вегетаріанської дієти тепер мають технологічну підтримку. На сьогодні, в той час як немає онлайн-калькулятора поживних речовин, призначеного спеціально для вегетаріанської дієти, деякі наявні калькулятори все ж дозволяють користувачам вибирати вегетаріанські та веганські плани харчування. Такі додатки для мобільних пристроїв дозволяють вегетаріанцям виявляти потреби в поживних речовинах, слідкувати за їх споживанням, а також знаходити ресторани і магазини, де можна купити веганські продукти. Онлайн-калькулятор на www.SuperTracker.usda.gov є частиною програми «Choose My Plate» Департаменту сільського господарства США».[5]

    НА ЯКІ ПОЖИВНІ РЕЧОВИНИ СЛІД ЗВЕРНУТИ УВАГУ ВЕГЕТАРІАНЦЯМ

    Білок

    Вегетаріанська, в тому числі веганська, дієти, як правило, задовольняють або перевищують вимоги щодо рекомендованої кількості білка, за умови достатньої калорійності раціону. [6-8] Поняття повноцінності і неповноцінності білка вводять в оману стосовно рослинного білка. Білок з різноманітних рослинних продуктів, вживаних протягом одного дня, забезпечує достатню кількість всіх необхідних (незамінних) амінокислот, за умови, якщо раціон відповідає вимогам щодо калорійності.[7] Регулярне вживання бобових і соєвих продуктів забезпечує достатнє споживання білка вегетаріанцями, а також надає інші необхідні поживні речовини.9 Дієти, основу яких складають плоди (соковиті фрукти та овочі), характеризуються, як правило, низьким вмістом білка та інших поживних речовин. Потреби у білку всіх вікових груп, в тому числі спортсменів, добре задовольняються за рахунок збалансованої вегетаріанської дієти.[7,8]

    Омега-3 жирні кислоти

    У той час як рівень споживання α-ліноленової кислоти (АЛК) однаковий як у вегетаріанців і веганів, так і невегетаріанців, рівень споживання довголанцюгових омега-3 жирних кислот, таких як ейкозапентаєнова кислота (ЕПК) та докозагексаєнова кислота (ДГК), є нижчим серед вегетаріанців і, як правило, відсутнім серед веганів.[10,11] У порівнянні з невегетаріанцями, показники рівнів ЕПК і ДГК у крові і тканинах можуть бути значно нижчими.[10,11]

    Клінічна значимість зниженого рівня ЕПК і ДГК серед вегетаріанців і веганів є невідомою.[11,12] Довголанцюгові омега-3 жирні кислоти мають важливе значення для розвитку і підтримки головного мозку, сітківки ока і клітинних мембран, а також сприятливо впливають на результати вагітності і знижують ризик серцево-судинних захворювань (ССЗ) та інших хронічних хвороб. [6,13,14] Проте серед дітей-вегетаріанців і дітей-веганів не було виявлено погіршення зору або психічного розвитку, а для дорослих вегетаріанців і веганів характерне зниження ризику ССЗ.[10,11,15]

    АЛК ендогенно перетворюються у EПК і ДГК, але цей процес є дещо неефективним і залежить від статі, раціону, стану здоров'я і віку. Високе споживання лінолевої кислоти (ЛК) може пригнічувати конверсію АЛК до ЕПК та ДПК.[11,13] Для забезпечення оптимальної конверсії було запропоновано співвідношення ЛК/АЛК в межах 4:1. [7,10,14]

    Рекомендованою нормою споживання АЛК є 1,6 г на добу для чоловіків та 1,1 г на добу для жінок.[4] Вегетаріанці і вегани завбачливо можуть забезпечувати собі вживання дещо більшої кількості АЛК. [8,10] Найбільш концентровані рослинні джерела омега-3 жирних кислот є насіння (льон, чіа, рижій, канола і конопля), волоські горіхи та олії з них.[8,10] Дані свідчать, що потреби здорових людей в омега-3 можуть бути задоволені за допомогою одної лише АЛК і що ендогенного синтезу ЕПК і ДГК з АЛК достатньо, щоб підтримувати їхній рівень стабільним протягом багатьох років.[11,14] Низькодозовані вітамінні добавки ДГК на основі морських мікроводоростей доступні для всіх вегетаріанців з підвищеними потребами (наприклад, для вагітних або жінок, що годують) або для тих, хто має знижену здатність конверсії (наприклад, ті, хто має гіпертонію або діабет).[10]

    Залізо

    Вегетаріанці, як правило, споживають стільки ж або трохи більше заліза, ніж усеїдні.[16] Незважаючи на цей факт[17], запаси заліза у вегетаріанців, як правило, нижчі, ніж у невегетаріанців. Нижчі сироваткові рівні феритину можуть бути перевагою, тому що підвищені рівні феритину в сироватці крові були незалежно пов’язані із ризиком розвитку метаболічного синдрому.[18]

    Занепокоєння з приводу норм заліза для вегетаріанців привели до питань біодоступності негемового заліза в рослинній їжі. Всмоктування негемового заліза залежить від фізіологічної потреби і регулюється частково запасами заліза. Його всмоктування може сильно варіюватися залежно як від складу їжі, так і рівня заліза у людини. На біодоступність негемового заліза впливає співвідношення харчових послаблювачів (інгібіторів), таких як фітати і поліфеноли, та підсилювачів, таких як вітамін С, лимонна кислота та інші органічні кислоти.[19]

    У недавньому огляді було виявлено, що всмоктування негемового заліза варіюється від 1% до 23%, залежно від рівня заліза і харчових підсилювачей та послаблювачів (інгібіторів).[20] Нещодавно розроблене рівняння регресії дозволяє передбачати всмоктування заліза залежно від рівня феритину сироватки крові та дієтичних модифікаторів. Дієта мала більший вплив на всмоктування заліза, коли рівні феритину сироватки крові були низькими.[20] Рівень всмоктування негемового заліза може бути у 10 разів більшим серед людей із дефіцитом заліза, ніж у тих, хто має залізо у надлишку.
    У 2001 році рекомендована норма споживання заліза для вегетаріанців була на 80% більшою, ніж для невегетаріанців. Це випливало з припущення, що біологічна доступність заліза з вегетаріанської дієти складає 10%, в той час, як з невегетаріанської – 18%.[21]

    Ці припущення були засновані на дуже обмежених даних з використанням дослідження всмоктування з одного прийому їжі, який складався зі страв, що були нетиповими для більшості вегетаріанців у західних країнах.

    Тепер ми знаємо, що люди можуть адаптуватися і засвоювати негемове заліза більш ефективно.[22] Значення впливу підсилювачів та послаблювачів (інгібіторів) на всмоктування заліза може зменшуватися з часом.[23] Люди здатні адаптуватися до низького споживання заліза з плином часу і можуть зменшити втрати запасів заліза.[24] В одному дослідженні загальне всмоктування заліза збільшилося майже на 40% після 10 тижнів харчування продуктами з низькою біодоступністю заліза.[22]
    Особи, які мають низький рівень заліза, можуть істотно збільшити його всмоктування за допомогою дієти з помірною або високою біодоступністю заліза. Процес всмоктування заліза, схоже, ефективно адаптувався серед західних вегетаріанців, оскільки їхній рівень гемоглобіну та інші показники рівня заліза є аналогічними до показників, які спостерігаються у невегетаріанців.[7]

    Цинк

    У порівнянні з контрольними групами невегетаріанців, дослідження показують, що дорослі вегетаріанці мають аналогічні або трохи нижчі показники споживання цинку, при цьому концентрації сироваткового цинку є нижчими, але залишаються в межах норми.[7,25] У дорослих вегетаріанців, які мають більш низький рівень цинку, не було виявлено жодних несприятливих наслідків для здоров'я, можливо, завдяки гомеостатичним механізмам, які дозволяють дорослим адаптуватися до вегетаріанської дієти. Явний дефіцит цинку не спостерігається серед західних вегетаріанців. Серед більшості вразливих верств населення (людей похилого віку, дітей, а також вагітних і жінок, що годують) не було виявлено достатньо доказів щодо нижчого рівня цинку серед вегетаріанців у порівнянні з невегетаріанцями. [25] Джерела цинку для вегетаріанців включають соєві продукти, бобові, зернові, сир, насіння і горіхи. Такі методи приготування їжі, як замочування і пророщення бобів, зерна, горіхів і насіння, а також приготування хлібної закваски, можуть зменшити зв'язування цинку фітіновою кислотою і збільшити його біодоступность.[26] Органічні кислоти, такі як лимонна кислота, також можуть в до певної міри посилювати всмоктування цинку.[26]

    Йод

    Оскільки рослинні дієти можуть мати низький вміст йоду, суворі вегетаріанці (вегани), які не споживають ключові веганські джерела йоду, такі як йодована сіль або морські водорості, можуть бути схильні до ризику нестачі йоду.[7,27] Вміст йоду в морських овочах коливається в широких межах і деякі з них можуть містити значні його кількості.[28]

    Споживання йоду не повинно перевищувати верхню межу денної допустимої норми, а саме 1,100 мг для дорослих.[29] Жінкам-веганкам репродуктивного віку варто вживати вітамінну добавку йоду дозою 150 мг на добу.[27,29] Морська сіль, кошерна сіль, і солоні приправи, такі як тамарі, як правило, не йодовані,[7] і йодована сіль не використовується в оброблених харчових продуктах. Молочні продукти можуть містити йод, хоча його кількість може значно коливатися.[7] Хоча такі продукти, як соєві боби, хрестоцвіті овочі і солодка картопля (батат) містять натуральні гойтрогени, ці продукти не були пов'язані з щитовидною недостатністю у здорових людей, за умови належного споживання йоду.[7,8,29,30]

    Кальцій

    Споживання кальцію лакто-ово-вегетаріанцями зазвичай відповідають або перевищують рекомендовані норми, в той час як споживання кальцію веганами широко варіюється й іноді може падати нижче рекомендованої норми.[7] Біодоступність кальцію в рослинній їжі, яка пов’язана із вмістом оксалату у харчових продуктах і, в меншій мірі, фітату та клітковини, є важливим фактором. Фракційне всмоктування кальцію з овочів, які містять високий рівень оксалату, таких як шпинат, зелень буряка, мангольд, може бути дуже низьким – 5%. Таким чином, ці овочі не можуть вважатися хорошими джерелами кальцію, незважаючи на їх високий вміст кальцію. Для порівняння, всмоктування кальцію з овочів, що містять низький рівень оксалату, таких як капуста кале, зелень ріпи, пекінська капуста і бок-чой, становить близько 50%.[31] Всмоктування кальцію з тофу, збагаченого кальцієм (приготованого із застосуванням кальцієвої солі), а також з більшості видів рослинного молока, збагаченого кальцієм, є подібним до засвоєння з коров’ячого молока, приблизно 30%.[32,33] Інші рослинні продукти, такі як біла квасоля, мигдаль, кунжутна паста, інжир і апельсини, забезпечують помірну кількість кальцію з дещо нижчою біодоступністю (близько 20%). Порівнюючи форми кальцію, що використовуються для збагачення продуктів, біодоступність кальцію-цитрату-малату може бути щонайменше 36%, в той час як інших – близько 30%.[34] Зареєстровані дієтологи (Registered dietitian nutritionists, RDN) та сертифіковані спеціалісти з харчування та дієтології (nutrition and dietetics technicians, registered, NDTRs) можуть допомогати клієнтам у вирішенні питання кальцію, заохочуючи регулярне споживання багатої біодоступним кальцієм їжі і, при необхідності, низькодозованих вітамінних добавок.

    Вітамін D

    Рівень вітаміну D залежить від впливу сонячних променів і споживання збагачених вітаміном D продуктів харчування або вітамінних добавок.[35] Ступінь вироблення вітаміну D шкірою після впливу сонячного світла сильно варіюється і залежить від цілого ряду чинників, у тому числі часу доби, сезону, широти, забруднення повітря, пігментації шкіри, використання сонцезахисного крему, кількості одягу, що покриває шкіру, а також віку.[35,36] У деяких вегетаріанців та веганів було виявлено низький рівень споживання вітаміну D, а також низький показник 25-гідроксивітаміну D у плазмі або сироватці крові, особливо взимку або навесні і особливо в тих, хто живе у північних широтах.[36] Вітамінні добавки і дієтичні джерела вітаміну D, як правило, необхідні для задоволення потреби в цій поживній речовині. Продукти, додатково збагачені вітаміном D, включають: коров'яче молоко, деяке рослинне молоко, фруктові соки, сухі сніданки і певні види маргарину. Яйця можуть також в деякій мірі забезпечити вітамін D. Гриби, оброблені за допомогою ультрафіолетового світла, можуть бути істотними джерелами вітаміну D.[36,37] Обидва вітаміни, D-2 і D-3, використовуються у вітамінних добавках і для збагачення продуктів харчування. Вітамін D-3 (холекальциферол) може бути рослинного або тваринного походження, в той час як вітамін D-2 (ергокальциферол) отримують з ультрафіолетового опромінення ергостеролу дріжджів. При низьких дозах вітамін D-2 і вітамін D-3 мають однакові властивості, однак при більш високих дозах вітамін D-2 є менш ефективним, ніж вітамін D-3.[36] Якщо впливу сонця і споживання збагачених продуктів недостатньо для задоволення потреб, рекомендується вживання вітамінної добавки вітаміну D, особливо для літніх людей.[35,36,38] Оскільки вітамін D впливає на велику кількість метаболічних шляхів, а не лише на кістковий метаболізм,[35,38] деякі експерти рекомендують щоденно споживати від 1000 до 2000 МО (міжнародних одиниць) вітаміну D або навіть більше. (Для вітаміну D: 1мкг = 40 МО. Тобто, рекомендована норма це від 25 до 50 мкг)

    Вітамін B-12

    Вітамін B-12 не є компонентом рослинної їжі.[7,39] Ферментовані харчові продукти (такі, як темпе), водорості норі, спіруліна, хлорела, не збагачені додатково вітаміном В12 харчові дріжджі, не можуть бути належними або практичними джерелами B-12.[39,40] Вегани повинні регулярно користуватися надійними джерелами вітаміну В-12, тобто споживати збагачені  вітаміном B-12 продукти або вітамінні добавки, – інакше може з’явитися  дефіцит цього вітаміну, про що свідчать тематичні дослідження немовлят, дітей і дорослих веганів.[8,39] Більшість вегетаріанців так само повинні додатково приймати B-12, тому що 1 склянка молока і одне яйце в день забезпечує лише близько двох третин від рекомендованої норми.[7,39,40]

    Ранніми симптомами важкого дефіциту B-12 є незвична втома, поколювання в пальцях рук або ніг, низька когнітивна діяльність, погане травлення і відставання у розвитку дітей. Субклінічний дефіцит В12 призводить до підвищеного гомоцистеїну. Люди, які вживають мало або зовсім не вживають B-12 можуть почувати себе здоровими, однак тривалий субклінічний дефіцит може призвести до інсульту, деменції, і слабкого здоров’я кісток. [7,8,41] Існують такі лабораторні тести для визначення рівня вітаміну B-12: метилмалонова кислота у сироватці крові (ММА-тест), В-12 у сироватці крові або плазмі і голотранскобаламін у сироватці крові.[8,39,41]

    Нормальний механізм всмоктування B-12 відбувається завдяки внутрішньому фактору, який стає насиченим при досягненні близько половини рекомендованої добової норми і вимагає від 4 до 6 годин перед подальшим всмоктуванням.[40] Отже, додатково збагачені вітаміном В-12 продукти найкраще їсти двічі на день. Другим механізмом всмоктування є пасивна дифузія зі швидкістю 1%, що дозволяє менш часте споживання, але у великих дозах. Були розроблені рекомендації, засновані на великих дозах (наприклад, від 500 до 1000 мг ціанокобаламіну кілька разів на тиждень).[8,39]

    Чотири форми B-12 розрізняються по групах, приєднаних до них. Ціанокобаламін найбільш часто використовується у збагачених харчових продуктах і вітамінних добавках, завдяки своїй стабільності. Метил-кобаламін і аденозилкобаламін є формами, які використовуються у ферментативних реакціях організму; вони доступні у формі вітамінних добавок, які не є більш ефективними, ніж ціанокобаламін, а також можуть вимагати вищих доз, ніж звичайна рекомендована добова норма. Гідроксокобаламін найбільш ефективно використовуватися у формі ін’єкцій.[8,42]

    ТЕРАПЕВТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ВЕГЕТАРІАНСТВА І ХРОНІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

    За умови наявності відповідної освіти у галузі правильного харчування, лікувальна вегетаріанська дієта є так само ефективною, як і всеїдна, якщо її належно дотримуватись.[43] При використанні вегетаріанської дієти в терапевтичних цілях, як і з впровадженням будь-якої дієти, застосування різних стратегій консультування (в тому числі мотиваційне інтерв'ю, регулярні зустрічі, кулінарні демонстрації і стимулювання), може поліпшити результати, пов’язані з якістю харчування.

    Надмірна вага і ожиріння

    Оскільки дві третини американського населення мають надмірну вагу або ожиріння, і це число продовжує зростати,[44] дієтологи повинні бути інформовані щодо доказів, які підтверджують використання вегетаріанської і веганської дієт для досягнення і підтримки здорової ваги. Здорова вага тіла пов'язана із поліпшенням серцево-судинної функції[45] і чутливості до інсуліну[46], а також допомагає знизити ризик інших хронічних захворювань.[45] Харчування, основою якого є рослини, також пов'язане з нижчим індексом маси тіла (ІМТ; розраховується як кг / м2 ). Дослідження Adventist Health Study-2 показало, що найвищий середній ІМТ (28,8) був серед м'ясоїдів і найнижчий середній ІМТ (23,6) спостерігався у тих, хто уникав усіх продуктів тваринного походження.[47]
    Аналогічним чином, в EPIC-Oxford Study, дослідники виявили найвищий середній ІМТ серед м'ясоїдів (24,4), а найнижчий – серед веганів (22,5).[48] У дослідженні Swedish Mammography Cohort study, науковці виявили, що поширеність надмірної ваги або ожиріння було виявлено у 40% серед усеїдних і 25% – серед вегетаріанців.[49] Дослідження показують, що терапевтичне використання вегетаріанської дієти є ефективним для лікування надлишкової маси тіла і може працювати краще, ніж альтернативні всеїдні дієти для тієї ж мети. Два мета-аналізи інтервенційних досліджень показали, що перехід на вегетаріанську дієту був пов'язаний з більшою втратою ваги у порівнянні з контрольною групою.[50,51] Веганська дієта зі структурованою груповою підтримкою і поведінковою терапією була пов'язана із значно більшою втратою ваги після 1 і 2 років застосування, ніж дієта Національної освітньої програми США щодо холестерину.[52]

    Серцево-судинні захворювання, в тому числі гіперліпідемія, ішемічна хвороба серця і гіпертонія

    Вегетаріанські дієти пов'язані зі зниженням ризику серцево-судинних захворювань.[15,53] Вегетаріанські дієти покращують кілька змінних факторів ризику серцево-судинних захворювань, в тому числі абдомінальне ожиріння(т.зв. “пивний живіт”), [54] тиск крові, [55] ліпідний профіль в сироватці крові [56] і рівень глюкози у крові.[42,57] Вони також зменшують рівень маркерів запалення, таких як С-реактивний білок, зменшують окислювальний стрес і захищають від формування атеросклеротичних бляшок.[58] Отже, вегетаріанці мають знижений ризик розвитку та смертей від ішемічної хвороби серця.[15,53,59] Веганська дієта виявилась найбільш корисною у зменшенні факторів ризику серцевих захворювань.[55,57] Дослідження EPIC-Oxford study [60] показало, що прихильники веганської дієти споживали найбільше клітковини і найменше загальних жирів і насичених жирів і мали найздоровішу масу тіла і рівень холестерину в крові у порівнянні з усеїдними та іншими вегетаріанцями. Мета-аналіз 11-ти рандомізованих контрольованих досліджень показав, що ті учасники, яким була призначена вегетаріанська дієта, отримали суттєве зниження загального ліпопротеїну, ліпопротеїну низької щільності та холестерину ліпопротеїнів високої щільності, що відповідало зниженню ризику серцево-судинних захворювань приблизно на 10%. [56] Вегетаріанська дієта була особливо корисною для людей зі здоровою та надмірною вагою, але менш ефективною для осіб, які страждають на ожиріння, що підкреслює важливість ранньої дієтотерапії для довгострокового зменшення ризику.[56]

    У дослідженні Аdventist Health Study-2, в якому брали участь 73308 адвентистів сьомого дня, науковці виявили, що вегетаріанці мали зниження ризику розвитку ССЗ та ішемічної хвороби серця на 13% і 19%, відповідно, у порівнянні із невегетаріанцями.[15]

    У попередньому аналізі з дослідження EPIC було виявлено, що групи вегетаріанців мали на 32% нижчий ризик госпіталізації або смерті від хвороби серця.[53]

    Вегетаріанці мають нижчий ризик серцево-судинних захворювань завдяки регулярному вживанню різноманітних овочів, фруктів, цільного зерна, бобових і горіхів. Було показано, що такі веганські і вегетаріанські дієти, що передбачають низьке споживання жиру, у поєднанні з іншими факторами способу життя, в тому числі зниженням ваги та відмовою від паління, повертають назад процеси розвитку атеросклерозу.[61] Фактори ризику ішемічної хвороби серця, такі як рівень загального холестерину та холестерину ліпопротеїнів низької щільності, загальна та жирова маса тіла, поліпшуються протягом короткого часу на вегетаріанській дієті, навіть без використання медикаментів, що понижують холестерин.[61] У порівнянні з невегетаріанцями, вегетаріанці мають більш низьку поширеність артеріальної гіпертензії. Результати дослідження EPIC-Oxford показали, що вегани мають найнижчі рівні систолічного і діастолічного артеріального тиску і найнижчий рівень гіпертензії, у порівнянні з усіма іншими дієтичними групами (вегетаріанці, пескетаріанці і м'ясоїди).[62] Дані з дослідження адвентистів (Adventist Health Study-2) підтверджують, що вегани мають найнижчі рівні кров'яного тиску і найменш серед усіх вегетаріанців і значно менш у порівнянні з м'ясоїдами страждають від гіпертензії.[55] Мета-аналіз, що порівнює артеріальний тиск більш ніж 21000 людей у ​​всьому світі, виявив, що ті, хто дотримується вегетаріанської дієти мають систолічний артеріальний тиск приблизно на 7 мм рт.ст. нижчий і діастолічний артеріальний тиск на 5 мм рт.ст. нижчий, ніж в усеїдних учасників дослідження.[63]

    Діабет

    У порівнянні з м'ясоїдами, лакто-ово-вегетаріанці і вегани мають нижчий ризик розвитку діабету 2-го типу. Дослідження Adventist Health Study-2 показало, що м'ясоїди мали більш ніж вдвічі більшу поширеність діабету у порівнянні з лакто-ово-вегетаріанцями і веганами, навіть після корекції індексу маси тіла.[47] Серед тих, хто не мав діабету, дослідження виявило, що шанси його розвитку були знижені на 77% для веганів і на 54% для лакто-ово-вегетаріанців, порівняно з невегетаріанцями (з поправкою на вік). Коли індекс маси тіла та інші супутні чинники були скориговані, залежність вірогідності хвороби від типу дієти залишилася сильною. Вегани мали на 62% менше шансів розвитку діабету, в той час як лакто-ово-вегетаріанці - на 38%.[64]

    Профілактика. Протягом останніх 2-х десятиліть, проспективні обсерваційні дослідження і клінічні випробування надали суттєві докази, що дієти, багаті на цільне зерно, фрукти, овочі, бобові, насіння і горіхи, а також з меншим вмістом очищеного зерна, червоного або обробленого м'яса і підсолоджених напоїв, знижують ризик розвитку діабету і поліпшують глікемічний контроль і ліпідний профіль крові у пацієнтів з діабетом.[65] Споживання цільного зерна має пряме відношення до зниження ризику розвитку діабету, навіть після коригування індексу маси тіла.[66]

    Бобові, які мають низький глікемічний індекс, можуть забезпечити переваги у лікуванні діабету шляхом зниження постпрандіального рівня глюкози після прийому їжі, а також після наступного прийому їжі, що відомо як «ефект другої трапези» [67] Мета-аналіз показав, що більш високе споживання фруктів або овочів, особливо зелених овочів, було пов'язане зі значним зниженням ризику діабету типу 2.[68] У дослідженнях Nurses' Health Study I і II, збільшений рівень споживання горіхів, особливо волоських горіхів, був пов'язаний з нижчим ризиком розвитку діабету.[69] А червоне і оброблене м'ясо, навпаки, тісно пов'язані з підвищеною концентрацією глюкози та інсуліну натще і ризиком розвитку діабету.[70] Потенційні причини зв’язку м'яса і діабету – насичені жирні кислоти, кінцеві (пізні) продукти гліколізу , нітрати/нітрити, гемове залізо, тріметіламіноксід, амінокислоти з розгалуженими боковими ланцюгами (BCAA) та ендокринні руйнівники.[70]

    Лікування. У рандомізованому клінічному дослідженні, у якому порівнювались веганська дієта з низьким вмістом жиру та дієта, рекомендована Американською діабетичною асоціацією, значні поліпшення глікемічного контролю, ліпідів в крові і маси тіла були помічені у групі веганів.[71] 24-тижневе рандомізоване контрольоване дослідження показало, що у тих хворих на цукровий діабет 2-го типу, які слідували ізокалорійній вегетаріанській дієті, спостерігалося значне поліпшення чутливості до інсуліну, зниження рівнів вісцерального жиру та маркерів запалення, у порівнянні з тими, хто залишився на традиційній діабетичній дієті.[72] Згідно мета-аналізу шести контрольованих клінічних випробувань, вегетаріанські дієти були пов'язані з поліпшенням глікемічного контролю у людей з діабетом 2-го типу.[73] Вегетаріанський і веганський раціони харчування, що характеризуються високим вмістом поживних речовин і клітковини, знижують ризик розвитку діабету 2-го типу і слугують ефективним терапевтичним засобом роботи з діабетом 2-го типу.

    Рак

    Результати дослідження Adventist Health Study-2 показали, що вегетаріанські дієти пов'язані з більш низьким загальним ризиком виникнення раку, і особливо низьким ризиком виникнення раку шлунково-кишкового тракту. Крім того, виявилось, що вегетаріанська дієта надає більший захист від загального числа випадків раку, ніж будь-яка інша дієта.[74] Нещодавно було виявлено, що веганські дієти забезпечують на 35% нижчий ризик виникнення раку простати.[75] Мета-аналіз семи досліджень виявив, що вегетаріанці мають на 18% нижчий рівень загальної захворюваності на рак, ніж невегетаріанці.[59] Епідеміологічні дослідження систематично показують, що регулярне споживання фруктів, овочів, бобових, цільного зерна пов’язане зі зниженням ризику захворювань на певні види раку.[76]

    Різноманіття фітохімічних сполук, таких як сульфорафан, ферулова кислота, генистеїн, індол-3-карбінол, куркумін, епігаллокатехін-3-галлат, діаллілдісульфід, ресвератрол, лікопен і кверцетин в овочах, бобових, фруктах, спеціях і цільному зерні, може забезпечувати захист від раку.[77,78] Ці фітохімічні сполуки, як відомо, заважають низці клітинних процесів, залучених у процес розвитку раку.[79]

    Вегетаріанці зазвичай споживають більше клітковини, порівняно з іншими дієтами. Дослідження EPIC за участю 10 європейських країн виявило, що найвищий рівень споживання клітковини, у порівнянні із найнижчим, знижує ризик розвитку колоректального раку на 25%.[80] З іншого боку, в дослідження двох великих груп американців, виявлено наявність зв’язку між вживанням обробленого червоного м'яса і ризиком виникнення колоректального раку.[81] Було також відзначено, що споживання обробленого м'яса збільшує ризик смерті від раку.[82] В систематичному огляді і мета-аналізі 26 епідеміологічних досліджень, відносний ризик виникнення колоректальної аденоми становив 1,27 при споживанні 100 г червоного м'яса на день і 1,29 – при споживанні 50 г обробленого м’яса на день.[83]

    Остеопороз

    Дослідження кісток показали, що вегетаріанці мають аналогічні або злегка знижені рівні мінеральної щільності кісткової тканини в порівнянні з усеїдними, в той час як вегани, як правило, відрізняються найнижчим рівнем.[84] Оскільки відмінності відносно невеликі, вони не мають клінічного значення, за умови належного отримання ключових поживних речовин. Вегетаріанські дієти пов'язані з декількома факторами, які сприяють здоров'ю кісток, зокрема з високим рівнем споживання овочів і фруктів, багатим запасом магнію, калію, вітаміну К, вітаміну С і відносно низьким рівнем кислотності.[36] З іншого боку, вони можуть поставити під загрозу здоров'я кісток при низькому рівні кальцію, вітаміну D, вітаміну B-12 і білка.[36] Дослідження EPIC-Оксфорд виявило збільшення ризику переломів у групи веганів на 30%, проте не виявило збільшення такого ризику у лакто-ово-вегетаріанців, порівняно з невегетаріанцями. Однак, коли в аналіз були включені лише вегани, що споживають кальцію > 525 мг/добу, відмінності у ризику переломів зникли.[84] Дослідження Adventist Health Study-2 виявило, що більш часте вживання бобових і замінників м’яса знижує ризик перелому стегна, з більшим захисним ефектом, ніж вживання м’яса.[85] Білок має нейтральний або злегка позитивний вплив на здоров’я кісток.[36] Недостатнє вживання вітамінів D і B-12 було пов'язане з низькою мінеральною щільністю кісткової тканини, підвищеним ризиком переломів та остеопорозом.36 Для досягнення і підтримки відмінного здоров'я кісток вегетаріанцям і веганам рекомендовано слідувати добовим нормам всіх поживних речовин, зокрема кальцію, вітаміну D, вітаміну B-12 і білка, і споживати щедрі порції овочів і фруктів.[36]

    ВЕГЕТАРІАНСТВО ВПРОДОВЖ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

    Добре спланована веганська, лакто-вегетаріанська і лакто-ово-вегетаріанська дієти задовольняють потреби у поживних речовинах, сприяють нормальному росту та підходять для людей на всіх етапах життєвого циклу, в тому числі жінкам під час вагітності і лактації, немовлятам, дітям, підліткам, людям похилого віку, а також спортсменам.

    Вагітні та жінки, що годують груддю

    Нечисленні дослідження показують, що там, де є належний доступ до продуктів харчування, результати вегетаріанської вагітності, такі як маса тіла дитини при народженні і тривалість вагітності, є аналогічними невегетаріанським вагітностям.[7,86,87] Одне дослідження показало, що слідування вегетаріанській дієті в першому триместрі вагітності призводило до зниження ризику надмірного гестаційного збільшення ваги.[88] Дієти матерів, багаті на рослинні продукти, можуть знизити ризик ускладнень вагітності, таких як гестаційний діабет.[88,89]

    Позиція Академії харчування і дієтології США, а також практичні матеріали «Харчування і спосіб життя для здорового результату вагітності» (“Nutrition and Lifestyle for a Healthy Pregnancy Outcome”)[90,91] надають відповідні рекомендації для вагітних вегетаріанок. Особливу увагу слід приділити залізу, цинку, вітаміну B-12, а також ЕПК/ДГК.[87,89] Залежно від вибору раціону, вагітні вегетаріанки можуть мати більш високі рівні споживання заліза, ніж невегетаріанці, а також є більш схильними використовувати вітамінні добавки заліза.[92] Через загрозу нестачі заліза та потенційних несприятливих наслідків дефіциту заліза, під час вагітності рекомендується низькодозована (30 мг) вітамінна добавка заліза.[93] Рекомендована кількість заліза може бути забезпечена за допомогою пренатальної вітамінної добавки, окремої вітамінної добавки заліза або їх поєднання. Існує недостатньо доказів того, що споживання і рівень цинку різниться при перебігу вегетаріанських і невегетаріанських вагітностей.[87,89] Через підвищені вимоги до кількості цинку під час вагітності і низького рівня його біодоступності в дієтах, основою яких є зернові і бобові культури, багаті на фітинову кислоту, рекомендується збільшення споживання цинку і приготування їжі з використанням методик, які покращують його біодоступність. [7,8,29] Вагітні вегетаріанки та вегетаріанки, що годують груддю, потребують регулярних і належних харчових та/або додаткових джерел вітаміну B-12.[7,8,89,91]

    Немовлята вегетаріанок мають нижчі концентрації ДГК у плазмі, і грудне молоко вегетаріанок має нижчий показник ДГК.[7,8] Ці омега-3 жирні кислоти можуть бути синтезовані в деякій мірі з ліноленової кислоти (АЛК), але коефіцієнти конверсії є низькими (хоча і дещо посилюються під час вагітності).[8,89] Під час вагітності і лактації вегетаріанки можуть отримати користь від прямих джерел ДГК, отриманих з динофітових мікроводоростей.[8,91]

    Немовлята, діти і підлітки

    Виключно грудне вигодовування рекомендується протягом перших 6 місяців.[94] Якщо грудне вигодовування неможливе, комерційну суміш для грудних дітей слід використовувати в якості основного харчування протягом першого року. Продукти для прикорму повинні бути калорійними, багатими на білок, залізо і цинк і можуть включати в себе хумус, тофу, правильно приготовані боби і пюре з авокадо.[8] Незнежирене, збагачене соєве або коров'яче молоко можна давати вже в 1 рік для малюків, які ростуть нормально і їдять різноманітну їжу.[95] Діти і підлітки, що слідують вегетаріанській дієті, мають нижчий ризик розвитку надмірної ваги і ожиріння, ніж їхні однолітки-невегетаріанці. Діти і підлітки зі значеннями ІМТ (індекс маси тіла) в межах норми більш ймовірно залишаться в межах цієї норми у дорослому віці і, як результат, отримають значне зменшення ризику захворювань.[96] Інші переваги вегетаріанської дієти в дитячому і підлітковому віці включають більше споживання фруктів і овочів, менше солодощів та солоних перекусів, а також нижчий рівень вживання загального і насиченого жиру.[97] Харчування на основі збалансованої вегетаріанської дієти на початку життя може започаткувати здорові звички на все подальше життя.8 Підлітковий вік є піковим для зародження найбільш поширених розладів харчової поведінки. Розлади харчової поведінки мають складну етіологію, і не було виявлено, що дотримання вегетаріанської або веганської дієти збільшує ризик розладу харчової поведінки, хоча ті, хто вже має певні розлади, можуть обирати ці дієти з метою обмеженого споживання їжі.[7,8] При плануванні належної дієти для молодих вегетаріанців слід звернути увагу на такі поживні речовини, як залізо, цинк, вітамін B-12, а для деяких також кальцій і вітамін D. У середньому споживання білка дітьми-вегетаріанцями в цілому відповідає або перевищує рекомендовану норму.[7] Потреби у білку дітей-веганів можуть бути трохи вищими, ніж у дітей-невеганів через відмінності у перетравності білка і потреби у плануванні балансу амінокислот.[7] Рекомендовано вживати додатково на 30-35% більше звичайної норми білку 1-2-річним веганам, на 20-30% більше – 2-6-річним і на 15-20% більше – дітям, старшим 6 років.[7,95] Хоча харчові фактори можуть обмежити всмоктування заліза і цинку, дефіцит цих мінералів є рідкістю серед дітей-вегетаріанців в індустріалізованих країнах.[98] Слід стежити за рівнями заліза і цинку у дітей, що дотримуються дуже обмежених рослинних дієт. Вітамінні добавки з залізом і цинком можуть бути необхідні в таких випадках.[98]

    Потрібно слідкувати за прийомом вітаміну B-12 немовлятами і дітьми-веганами, а при необхідності повинні застосовуватися збагачені продукти та/або вітамінні добавки.[7]

    Люди похилого віку

    Баланс поживних речовин літніх вегетаріанців є аналогічним або кращим, ніж у літніх невегетаріанців[7], хоча попередні дослідження вказували на знижений рівень споживання  цинку і більш високу частоту випадків нестачі заліза серед вегетаріанців.[86,99] Потреби у калоріях зазвичай зменшуються з віком, в той час як вимоги до деяких поживних речовини збільшуються, тому для літніх людей важливо обирати дієти, багаті на поживні речовини. Деякі дані свідчать про те, що білок використовується менш ефективно при старінні, тому вимоги до кількості білка зростають.[100] Таким чином, для літніх вегетаріанців і веганів важливо включати у раціон багаті білком продукти, такі як бобові і соєві продукти. В якості джерел білка можуть бути корисними рослинні аналоги м’яса. Люди похилого віку синтезують вітамін D менш ефективно, тому, ймовірно, потребують вітамінних добавок, особливо якщо вплив сонця обмежений.[35] Потреби в більшій кількості кальцію для літніх людей можуть бути задоволені легше, коли до раціону включені додатково збагачені продукти, такі як рослинне молоко. Потреба у вітаміні B6 для літніх людей зростає зі старінням, і може бути вищою, ніж рекомендована сьогодні денна норма. Атрофічний гастрит часто зустрічається у людей віком від 50 років і може призводити до зниження всмоктування вітаміну B-12 з продуктів тваринного походження. Таким чином, багато людей похилого віку, незалежно від дієти, вимагають вітамінної добавки B-12.

    ПРОБЛЕМИ ДОВКІЛЛЯ

    Дієти, основою яких є рослини, є більш екологічно стійкими, ніж дієти, багаті на продукти тваринного походження, оскільки вони використовують менше природних ресурсів та пов'язані із значно меншою шкодою довкіллю.[101-105] Існують думки, що нинішнє споживання великої кількості м’яса і молочних продуктів у світі є екологічно нестійким. [101,103,105]

    Систематичний огляд, проведений Науковим комітетом «Дієтичних рекомендацій для американців» (Scientific Committee of the Dietary Guidelines for Americans), свідчить про те, що раціон, який містить більше рослинних продуктів і менше продуктів тваринного походження (наприклад, вегетаріанська дієта), пов'язаний із меншим екологічним збитком.[105] Багато вчених закликають до істотного скорочення продукції тваринництва в раціоні людини як до основного способу дати задній хід зміні клімату.[105] У порівнянні з всеїдними дієтами, вегетаріанські дієти використовують менше води, ресурсів викопного палива та меншу кількість пестицидів і мінеральних добрив.[107] Заміна яловичини на боби в раціоні дозволить значно знизити вплив на навколишнє середовище в усьому світі. Щоб отримати 1 кг білка з квасолі, потрібно у 18 разів менше землі, у 10 разів менше води, у 9 разів менше палива, у 12 разів менше добрив, а також у 10 разів менше пестицидів, ніж потрібно для виробництва 1 кг білка з яловичини.[108] Крім того, виробництво яловичини генерує значно більше гнійних відходів, ніж будь-яке інше тваринне виробництво.[108] Згідно з даними Агентства з охорони навколишнього середовища США, близько 70% від усіх забруднень води в річках і озерах в Сполучених Штатах є результатом забруднення від тваринницьких ферм.[109]

    Тваринництво пов'язане з деградацією земель, забрудненням повітря, втратою біорізноманіття та глобальним потеплінням.[104,110] Виробництво м’яса вносить значний вклад в антропогенні викиди двоокису вуглецю і антропогенне утворення метану і оксиду азоту. [101,103,111] Використовуючи розрахунки по 210 поширених продуктах, було виявлено, що викиди парникових газів від споживання вегетаріанської дієти є на 29% нижчими, ніж від використання невегетаріанської дієти[112], в той час як веганська дієта може мати більш, ніж на 50% нижчі викиди парникових газів у порівнянні з невегетаріанською дієтою.[102]

    У той час як стають доступними нові технології для тваринництва, недавнє дослідження показало, що викиди парникових газів від виробництва і споживання продуктів тваринного походження зменшувалися тільки на 9% завдяки більш ефективному тваринництву.[113] Автори прийшли до висновку, що скорочення викидів парникових
    газів є необхідним для вирішення проблеми глобальної температури, «що означає строге обмеження глобального споживання продуктів тваринного походження на довгостроковий період».[113] Інші припустили, що зменшення обсягів тваринництва має більший потенціал для скорочення викидів парникових газів, ніж «технологічне пом'якшення або збільшення показників продуктивності». [105]
    Використання антибіотиків для сільськогосподарських тварин в якості стимуляторів росту, а також для профілактики і лікування захворювань тварин створило стійкі до антибіотиків бактерії. Стійкість до антибіотиків може передаватися людині через споживання тваринної їжі, і сьогодні це є серйозною проблемою громадської охорони здоров'я, адже вона викликає хвороби, які важко піддаються лікуванню, і призводить до збільшення захворюваності, смертності та витрат на охорону здоров'я.[105,114]

    ФУНКЦІЇ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА РЕСУРСИ ДЛЯ СЕРТИФІКОВАНИХ ДІЄТОЛОГІВ (RDN та NDTR у США)

    Веганські і вегетаріанські дієти можуть забезпечити значні переваги для здоров'я порівняно з невегетаріанськими дієтами. Забезпечення енергетичного балансу, достатня поживність і фокус на різноманітті овочів, бобових, фруктів, цільного зерна, горіхів і насіння може максимізувати ці переваги. Спеціалісти з харчування та дієтології можуть відігравати ключову роль у просвітництві вегетаріанців щодо джерел певних поживних речовин і харчових продуктів, які є корисними для корекції деяких хронічних захворювань. Для того, щоб ефективно консультувати з питань впровадження і дотримання вегетаріанської чи веганської дієт, сертифіковані дієтологи-нутріціоністи (RDN) та технологи дієтичного харчування (NDTR) повинні мати достатньо знань та  доступ до навчальних матеріалів, щоб надавати рекомендації щодо оздоровлення. Проект «ChooseMyPlate» Департаменту США з сільського господарства пропонує лакто-ово-вегетаріанcьке і веганське меню, в якому перераховані боби і горох, горіхи і насіння, соєві продукти в якості рослинної альтернативи білкової групи їжі, а також яйця для ово-вегетаріанців.[115]

    Збагачене соєве молоко вказане в якості альтернативи коров’ячого молока; збагачені кальцієм продукти (соки, сухі сніданки, хліб, рисове молоко і мигдальне молоко), а також капуста кале пропонуються в якості джерел кальцію.[116,117] Керівні вказівки з веганського харчування, розроблені за зразком «ChooseMyPlate» Департаменту США з сільського господарства, доступні в Інтернеті, і включають в себе детальну  інформацію щодо джерел кальцію, вітаміну B-12, йоду, омега-3 жирних кислот


    Загальні та професійні ресурси з достовірною інформацією, що підтверджується дослідженнями, доступні на веб-сайті Робочої групи з вегетаріанського харчування та дієтології (Vegetarian Nutrition Dietetic Practice Group – www.vegetariannutrition.net). Ці ресурси регулярно оновлюються і надають інформацію щодо важливих поживних речовин і питань життєвого циклу в рослинних дієтах.

    На Малюнку 2 перераховані корисні сайти, які просувають та підтримують  доцільні  науково обґрунтовані рекомендації та вибір продуктів харчування, як для сертифікованих дієтологів, так і для споживачів. Додаткові рекомендації можна знайти в Evidence Analysis Library, безкоштовного ресурсу  для всіх членів Академії харчування та дієтології. Крім того, усі сертифіковані дієтологи (RDN) мають етичне зобов'язання поважати вегетаріанський раціон харчування так, як вони поважали би будь-який інший раціон.

    www.vndpg.org
    Сайт  для членів Практикуючої групи з вегетаріанського харчування і дієтології (Vegetarian Nutrition Dietetic Practice Group (VNDPG)) містить професійну інформацію щодо вегетаріанського харчування, ресурси сертифікованих дієтологів, а також щоквартальні бюлетені.

    www.vegetariannutrition.net
    Сайт VNDPG для споживачів, на якому є блог з обґрунтованими ресурсами щодо вегетаріанського харчування, а також ресурси сертифікованих дієтологів для споживачів.

    www.vrg.org
    Vegetarian Resource Group надає інформацію щодо харчування, рецепти, плани харчування і рекомендовані ресурси для читання щодо вегетаріанського харчування.

    www.PCRM.org
    Комітет лікарів за відповідальну медицину (Physicians Committee for Responsible Medicine) просуває профілактичну медицину за допомогою іноваційних програм і пропонує безкоштовні навчальні матеріали для пацієнтів.

    www.veganhealth.org
    Цей сайт пропонує науково обґрунтовані рекомендації, що охоплюють поживні властивості рослинних дієт.

    www.nutritionfacts.org
    Цей веб-сайт містить посилання на оглядові відео та статті на теми численних аспектів вегетаріанського харчування.

    www.vegweb.com
    VegWeb пропонує вегетаріанські рецепти, має онлайн-спільноту та блог.

    www.vegetarian-nutrition.info
    Vegetarian Nutrition Info містить тематичні  статті, ресурси і новини.

    Малюнок 2. Сайти для спеціалістів та загальної аудиторії щодо вегетаріанського харчування, продуктів харчування і пов'язаних з ними тем. Багато з цих сайтів надають високоякісні навчальні матеріали, на які можуть покладатися сертифіковані дієтологи (RDN), технологи з харчування і дієтології та інші фахівці-практики в галузі охорони здоров'я. Ці сайти надають інформацію для споживачів і пацієнтів щодо вегетаріанського харчування протягом усього життєвого циклу, а також щодо ключових поживних речовин, планів харчування та рослинних альтернатив невегетаріанських інгредієнтів.

    ВИСНОВКИ


    Зацікавленість у рослинних дієтах і їх визнання продовжують рости в Сполучених Штатах та інших частинах світу, адже урядові установи і різні організації з охорони здоров'я і харчування просувають регулярне використання рослинних продуктів. Рясний вибір на ринку полегшує слідування рослинній дієті. Добре сплановані вегетаріанські дієти забезпечують належний баланс поживних речовин на всіх стадіях життєвого циклу, а також можуть бути корисними в терапевтичному контролі деяких хронічних захворювань. В цілому, за оцінкою Alternative Healthy Eating Index, харчування, як правило, є кращим на вегетаріанській та веганській дієтах, якщо порівнювати з усеїдними дієтами. У той час як деякі вегетаріанські дієти можуть мати дефіцит певних поживних речовин, таких як кальцій і вітамін B-12, це може бути виправлено шляхом відповідного планування. У порівнянні з невегетаріанською дієтою, вегетаріанські дієти можуть забезпечити захист від багатьох хронічних захворювань, таких як ішемічна хвороба серця, гіпертонія, діабет 2-го типу, ожиріння і деякі види раку. Крім того, вегетаріанська дієта може забезпечити більш помірковане використання природних ресурсів і викликає менше деградації навколишнього середовища. Сьогодні доступна  велика кількість освітніх ресурсів, і сертифіковані дієтологи (RDN) та харчові технологи (NDTR) мають більше актуальної  інформації про вегетаріанські дієти, щоб краще допомогти широкій громадськості та клієнтам-вегетаріанцям у прийнятті обґрунтованих рішень щодо здорового харчування.

    Посилання



    Поширити: