- UA
- EN
Травлення, поглинання і транспортування
Зміст
Травлення та абсорбція B12, зв’язаного з білками їжі
Мікроорганізми, перш за все бактерії, є єдиними відомими організмами, що виробляють В12. Вважається, що ці бактерії живуть у воді, грунті та у травних трактах тварин. У організмах тварин, як правило, B12 приєднується до білків для транспортування або для зберігання.
Коли люди їдять тваринні продукти, B12 є зв'язаним з білками. Коли такий комплекс білок+B12 доходить до шлунку, шлунок виділяє кислоти та ферменти, які відокремлюють В12 від білка. Тоді, у процесі, унікальному для В12, інший білок, R-протеїн (також відомий як кобалофілін, гаптокорин чи транскобаламін-I [1]) підхоплює В12 і транспортує його через шлунок в тонкий кишечник. R-білок зустрічається у багатьох рідинах організму людини, включаючи секрети слини та шлунку. На додаток до B12, R-білок може забирати із собою будь-який кориноїд [2].
Клітини шлунку також продукують білок, що називається внутрішнім фактором (IF), який рухається в тонкий кишечник. Коли комплекс кориноїд+R-білок потрапляє в тонкий кишечник, кориноїд звільняється від R-білка ферментами, що продукує підшлункова залоза [3]. З виділених кориноїдів лише кобаламіни приєднуються до внутрішнього фактору. Внутрішній фактор потім переносить кобаламіни до останній ділянці тонкого кишечнику - клубової кишки.
Клітини, що вистилають клубову кишку, містять рецептори для комплексу кобаламін+IF. Комплекс кобаламін+IF захищає кобаламін від бактеріального розщеплення та травних ферментів [4]. IF-рецептор також гарантує, що кобаламіни будуть мати першорядне значення для поглинання некобаламінних кориноїдів.
На додаток до механізму IF, пасивна дифузія зазвичай пояснює те, що 1-3% В12 поглинається при отриманні через звичайні харчові джерела [3]. Деякі неактивні аналоги B12, швидше за все, поглинаються через пасивну дифузію.
Травлення та абсорбція незв'язаного B12
У добавках В12 не є зв'язаним з білком, тому не потребує травних ферментів або шлункової кислоти, щоб від’єднатись від білка. Шлункова кислота потрібна для розчинення деяких таблеток B12, особливо якщо їх не жувати. У достатньо великих дозуваннях незв'язаний В12 може подолати проблеми з внутрішнім фактором, оскільки дуже багато його може поглинатися через пасивну дифузію.
Є деякі неточні докази того, що незв’язаний В12, особливо в поєднанні з посилювачем поглинання, може безпосередньо поглинатися через мембрани під язиком більш високими темпами, ніж через пасивну дифузію в травному тракті.
Ентерогепатична циркуляція
Різні дослідження показали, що в день втрачається 0.1-0,2% запасу B12 в організмі; втрата у 0.2% спостерігається у тих, хто страждає на перніціозну анемію [5] (див. нижче пояснення перніціозної анемії). Организм звичайного невегетаріанця зберігає від 2 000 до 3 000 мкг B12 [5], тоді як втрачається лише близько 3 мкг на добу [6]. Близько 60% загальної кількості В12 в організмі зберігається в печінці та 30% зберігається в м'язах [4].
Тіло має особливий контур, що зв’язує між собою травний тракт і печінку. Жовчина, яка виробляється в печінці і необхідна для перетравлення жирів, виділяється в початок тонкого кишечника. Потім вона повторно абсорбується в кінці тонкого кишечника (клубова кишка) і повертається до печінки, де вона знову використовується. Цей контур називається ентерогепатичною циркуляцією.
Організм людини зазвичай виділяє 1,4 мкг/добу В12 у тонкий кишечник через жовч [5]. Отже, здорові люди можуть реабсорбувати близько 0.7 мкг B12/день з власної жовчі [5]. Вважається, що у випадках з низьким вмістом В12 поглинання збільшується, що може відкласти сильний дефіцит В12, іноді терміном до 20-30 років [7].
Для веганів, які не споживають добавки, незначні відмінності в ентерогепатичній циркуляції можуть визначати, скільки часу може пройти до розвитку симптомів дефіциту B12 [8].
В одному дослідженні розглядалися зміни концентрації В12 в сироватці крові (sB12) у веганах-початківцях. Crane et al. [9]. (1994 р., США) вивчали зміну у 13 студентів типу харчування - від лакто-ово-вегетаріанського на веганський:
Всі 4 студенти з рівнем sB12 в діапазоні 600-900 пг/мл. за 2 місяці мали зниження до рівня нижче 500 пг/мл.
10 студентів дотримувались нової веганської дієти протягом 5 місяців, а їх середній sB12 впав з 417 ± 187 до 276 ± 122 пг/мл.
Через 5 місяців 2 студенти мали зниження від діапазону “в межах норми” до “нижче норми”.
Транспортування у крові
Після того, як В12 всмоктується в кишкові клітини, він приєднується до транскобаламіну II (TC2). Транскобаламин II виробляється в кишкових клітинах [7], де він збирає В12 і транспортує його в усі тканини тіла через кров і спинномозкову рідину [1]. Ціанокобаламін з'являється в крові не більше ніж за 5 годин після прийому В12 [10].
Хоча транскобаламин II транспортує В12 в клітини, приблизно 3/4 з B12 в крові зберігається на гаптокорріні (він же транскобаламин І або кобалофілін) [11, 12].
Коли комплекс B12+TC2 надходить у клітину, де він необхідний, B12 звільняється від TC2 у формі гідроксокобаламіну. Потім він перетворюється на метилкобаламін або аденозилкобаламін [3] і використовується для їх відповідних ферментів.
Transcobalamin II також транспортує B12 до печінки для зберігання на транскобаламіні III.
Якщо циркулюючий В12 перевищує здатність зв'язування крові, надлишок виводиться з сечею. Це зазвичай відбувається тільки після ін’єкцій B12 [5].
Перніціозна анемія
Дуже мало В12 поглинається без внутрішнього фактору. Люди з проблемами з внутрішнім фактором, які не отримують лікування, зрештою розвивають дуже серйозну, перніціозну (смертельну) анемію. Зовсім недавно перніціозна анемія (ПА) стала терміном, що відноситься до людей з проблемами з внутрішнім фактором.
ПА вимагає медичного лікування. Більшість лікарів будуть призначати ін'єкції B12, хоча є дані про те, що пероральний B12 є адекватним (див. розділ "Пероральний В12 для людей з мальабсорбцією" в статті "Як формулювалися рекомендації". Дослідження людей з ПА дуже сильно допомогли пояснити роль В12 та його дозування, які необхідні людям.
Список літератури
Digestion, Absorption, and Transport
Contents
Digestion & Absorption of Protein-Bound B12
Microorganisms, primarily bacteria, are the only organisms known to manufacture B12. These bacteria are thought to live in water, soil, and the digestive tracts of animals. In animals, B12 is normally attached to a protein either for transport or storage.
When humans eat animal foods, the B12 is protein-bound. When the protein-B12 complex reaches the stomach, the stomach secretes acids and enzymes that detach the B12 from the protein. Then, in a process unique to B12, another protein, R-protein (aka cobalophilin, haptocorrin, and transcobalamin I [1]) picks up the B12 and transports it through the stomach and into the small intestine. R-protein is found in many fluids in the human body including saliva and stomach secretions. In addition to B12, R-protein can pick up any corrinoid [2].
The stomach cells also produce a protein called intrinsic factor (IF), which travels to the small intestine. When the corrinoid-R-protein complex gets to the small intestine, the corrinoid is liberated from the R-protein by enzymes made by the pancreas [3]. Of the liberated corrinoids, only the cobalamins attach to intrinsic factor. Intrinsic factor then carries the cobalamins to the last section of the small intestine, the ileum.
The cells lining the ileum contain receptors for the cobalamin-IF complex. The cobalamin-IF complex protects the cobalamin against bacterial and digestive enzyme degradation [4]. The IF-receptor also ensures that cobalamins will be given priority for absorption over non-cobalamin corrinoids.
In addition to the IF mechanism, passive diffusion normally accounts for 1-3% of B12 absorbed when obtained through normal food sources [3]. Some inactive B12 analogues are most likely absorbed through passive diffusion.
Digestion & Absorption of Unbound B12
In supplements, B12 is not bound to protein, and therefore does not need digestive enzymes or stomach acid to be detached from a protein. Stomach acid is needed to dissolve some B12 tablets, especially if not chewed. When taken in large enough doses, unbound B12 can overcome intrinsic factor defects because so much can be absorbed through passive diffusion.
There is some preliminary evidence that unbound B12, especially when combined with an absorption enhancer, can be directly absorbed through the membranes under the tongue at higher rates than through passive diffusion in the digestive tract.
Enterohepatic Circulation
Various studies have indicated that .1-.2% of the body's B12 pool is lost per day; the .2% loss occurs in those with pernicious anemia [5] (see below for an explanation of pernicious anemia). The average nonvegetarian stores 2,000-3,000 µg B12 [5], while losing only about 3 µg/day [6]. About 60% of the total amount of B12 in the body is stored in the liver and 30% is stored in the muscles [4].
The body has a special circuit between the digestive tract and the liver. Bile, which is made in the liver and needed to digest fat, is secreted into the beginning of the small intestine. It is then reabsorbed at the end of the small intestine (the ileum) and taken back to the liver where it is used again. This circuit is called enterohepatic circulation.
People normally secrete 1.4 µg/day of B12 into their small intestines via their bile [5]. Consequently, healthy people can reabsorb about .7µg B12/day from their bile [5]. It is thought that in states of low B12 intake, absorption increases which can delay overt B12 deficiency, sometimes for 20-30 year [7].
For vegans who do not supplement, slight differences in enterohepatic circulation may determine how long one can go before developing B12 deficiency symptoms [8].
One study has looked at changes in serum B12 (sB12) levels in new vegans. Crane et al [9]. (1994, USA) had 13 students change from a lacto-ovo vegetarian to a vegan diet:
All 4 with sB12 in the 600-900 range fell to below 500 pg/ml in 2 months.
10 students followed the diet for 5 months and their average sB12 went from 417 ± 187 to 276 ± 122 pg/ml.
After 5 months, 2 went from normal to below normal.
Transport in the Blood
After B12 is absorbed into the intestinal cells, it attaches to transcobalamin II (TC2). Transcobalamin II is made in the intestinal cells [7] where it picks up B12 and transports it to all body tissues through the blood and cerebrospinal fluid [1]. Cyanocobalamin appears in the blood no longer than 5 hours after ingestion of B12 [10].
While transcobalamin II transports B12 to cells, about 3/4 of the B12 in the blood is stored on haptocorrin (aka transcobalamin I and cobalophilin) [11, 12].
Once the B12-TC2 complex arrives at the cell where it is needed, B12 is released from TC2 in the form of hydroxocobalamin. It is then turned into methylcobalamin or adenosylcobalamin [3] and used for their respective enzymes.
Transcobalamin II also transports B12 to the liver for storage on transcobalamin III.
If the circulating B12 exceeds the binding capacity of the blood, the excess is excreted in the urine. This normally happens only after a B12 injection [5].
Pernicious Anemia
Without intrinsic factor, very little B12 is absorbed. People with intrinsic factor defects who do not get treatment eventually develop a very serious, pernicious (deadly) anemia. More recently, pernicious anemia (PA) has become the term referring to people with intrinsic factor defects.
PA requires medical treatment. Most doctors will prescribe B12 injections, although there is evidence that oral B12 is adequate (see Oral B12 for People with Malabsorption in "How Recommendations were Formulated." Studies on people with PA have provided a great deal of insight into the role of B12 and amounts needed by humans.
References
1. Scalabrino G. Subacute combined degeneration one century later. The neurotrophic action of cobalamin (vitamin B12) revisited. J Neuropathol Exp Neurol. 2001 Feb;60(2):109-20.
2. Herbert V, Drivas G, Manusselis C, Mackler B, Eng J, Schwartz E. Are colon bacteria a major source of cobalamin analogues in human tissues? 24-hr human stool contains only about 5 µg of cobalamin but about 100 µg of apparent analogue (and 200 µg of folate). Trans Assoc Am Physicians. 1984;97:161-71.
3. Groff J, Gropper S. Advanced Nutrition and Human Metabolism, 3rd ed. Wadsworth: 2000.
4. Messina M, Messina V. The Dietitian's Guide to Vegetarian Diets. Gaithersburg, MD: Aspen Publishers, Inc., 1996.
5. Food and Nutrition Board, Institute of Medicine. Dietary Reference Intakes for Thiamin, Riboflavin, Niacin, Vitamin B6, Folate, Vitamin B12, Pantothenic Acid, Biotin, and Choline. Washington, DC: National Academy Press; 2000.
6. von Schenck U, Bender-Gotze C, Koletzko B. Persistence of neurological damage induced by dietary vitamin B-12 deficiency in infancy. Arch Dis Child. 1997 Aug;77(2):137-9.
7. Herbert V. Staging vitamin B-12 (cobalamin) status in vegetarians. Am J Clin Nutr. 1994 May;59(5 Suppl):1213S-1222S.
8. Donaldson MS. Metabolic vitamin B12 status on a mostly raw vegan diet with follow-up using tablets, nutritional yeast, or probiotic supplements. Ann Nutr Metab. 2000;44(5-6):229-34. And personal communication with author Jan 31, 2002.
9. Crane MG, Sample C, Patchett S, Register UD. "Vitamin B12 studies in total vegetarians (vegans). Journal of Nutritional Medicine. 1994;4:419-430.
10. Linnell JC, Matthews DM. Cobalamin metabolism and its clinical aspects. Clin Sci (Lond). 1984 Feb;66(2):113-21. Review.
11. Carmel R. Measuring and interpreting holo-transcobalamin (holo-transcobalamin II). Clin Chem. 2002 Mar;48(3):407-9. | link
12. Nexo E, Hoffmann-Lücke E. Holotranscobalamin, a marker of vitamin B-12 status: analytical aspects and clinical utility. Am J Clin Nutr. 2011 Jul;94(1):359S-365S. doi: 10.3945/ajcn.111.013458. Epub 2011 May 18. Review. | link
0 коммент.:
Дописати коментар