• Соя: чим вона може нашкодити? (ч.2)




    Соя: чим вона може нашкодити? (ч.2)


    Продовження. Початок - див. Частина 1.

    Джек Норріс, зареєстрований дієтолог
    (Оновлено у березні, 2011)

    Гексан

    Підсумок: існує мало доказів для визначення того, чи є залишки гексану в певному обробленому соєвому м'ясі безпечними протягом тривалого періоду часу споживання такого м’яса, хоча обробка гексаном може бути шкідливою для працівників та навколишнього середовища. Видається розумним купувати більшу частину обробленої сої від компаній, які не використовують екстракцію гексану.

    Гексан іноді використовується соєвою промисловістю, щоб відокремити масло від білка в соєвих бобів. Білок потім використовується для соєвого м'яса та інших продуктів, що містять соєвий білковий екстракт. Цей процес неминуче залишає в продуктах деякі залишки гексану.

    Інститут “Ріг достатку” (Cornucopia Institute) - це ініціативна група, яка просуває органічне сільське господарство. У листопаді 2010 року вони випустили доповідь “Токсичні химікати: заборонені в органічних речовинах, але звичні в "природному" харчовому виробництві”.

    Звіт містить переконливий аргумент, що використання гексану небезпечно для працівників та навколишнього середовища (оцінка цього виходить за рамки цієї статті), і з цих причин краще використовувати соєве м'ясо, оброблене без гексану. На щастя, є доступне соєве м'ясо, в якому не використовується гексан, наприклад, Tofurky, Field Roast, Wildwood, Amy's Kitchen та деякі (хоча і не всі) продукти Boca (посилання). Продукти, сертифіковані як "USDA Organic", виробляються без використання екстракту гексану.

    Існує небагато доказів того, що кількість гексану, знайденого в більшості веганських бургерів є шкідливим. Комітет з харчових продуктів і медикаментів США не встановив верхню межу щодо кількості залишків гексану в продуктах харчування, тоді як Європейський Союз забороняє залишки гексану більші, ніж "30 мг/кг [30 частиць/млн.] в знежирених соєвих продуктах, які продають кінцевим споживачам” (118).

    Інститут “Ріг достатку” виявив, що деякі соєві інгредієнти мають рівні гексану до 21 част/млн, але не надали детальної інформації про середній рівень гексану, який вони знайшли в будь-яких кінцевих харчових продуктах.

    Більше інформації про гексан у соєвих продуктах:


    Засвоюваність мінералів

    Підсумок: вживання кількох порцій сої в день навряд чи призведе до дефіциту кальцію, цинку, заліза або магнію.

    Табл. 2. Вміст фітатів у вибраних продуктах (97)
    Їжа
    Діапазон або середнє г/100 г
    Пшениця
    0.52 - 1.05
    Кукурудза
    0.62 - 1.17
    Ячмінь
    0.85 - 1.18
    Овес
    0.90 - 1.42
    Горох
    0.72 - 1.23
    Соя
    1.20 - 1.75
    Соєвий ізолят
    0.82
    Люпин
    0.76 - 1.63
    Глютенова мука
    1.90

    Соєві боби містять фітинову кислоту, також відому як фітат, яка може гальмувати всмоктування кальцію, цинку, заліза та, можливо, магнію. Багато цілих рослинних продуктів містять фітат, але соя містить його найбільше. Хідвеги та Ластіті оцінили вміст фітату у 100 грамах їжі (97) Дивіться у таблиці 2.

    Хоча фітинова кислота має погану репутацію, вона має і певні переваги. У своєму огляді 2002 р. «Мінеральні речовини та взаємодія з фітиновою кислотою: чи це реальна проблема для харчування людини?» Лопес та ін зазначають, що фітати можуть запобігати пероксидації ліпідів, окисленню заліза колоректальної тканини та виникненню каменів в нирках на основі кальцію (98).

    Кальцій

    Всмоктування кальцію

    Три дослідження на дорослих (99, 100, 101) показали, що показники всмоктування кальцію з сої були такими ж, як і для коров'ячого молока. В одному з досліджень, яке проводилось на китайських хлопчиках, було виявлено, що кальцій з соєвого молока всмоктується на 43%, тоді як кальцій з коров'ячого молока всмоктувався на 64% (109, див. Табл. 3).

    У дослідженні Університету Вікторії (2010 р.) було виявлено, що у жінок після менопаузи всмоктування кальцію зі збагаченого соєвого молока має бути таким самим, як і з коров'ячого молока (101).

    У дослідженні Університету Пердью (2005 р) було встановлено, що кальцій у соєвому молоці, збагаченому карбонатом кальцію, всмоктується з такою ж швидкістю (21%), як кальцій у коров'ячому молоці (100). Кальцій у соєвому молоці, збагаченому трикальцій фосфатом, всмоктувався з більш низьким відсотком - 18%.

    У дослідженні Крейтонського університету (1991), соєві боби, вирощені в різних середовищах для одержання іншого вмісту фітату, використовувались для визначення всмоктування кальцію (99). Було виявлено, що кальцій з високофітатних соєвих бобів всмоктувався на 31%, тоді як кальцій із соєвих бобів з низьким вмістом фітатів всмоктувався на 41%. Кальцій з молока всмоктувався на 38%.

    Табл. 3 Мінеральні показники всмоктування у китайських хлопчиків [109]
    Їжа
    Кальцій %
    Цинк %
    Залізо %
    Соєве молоко
    43,5
    11,3
    6,7
    Коров’яче молоко
    64,2
    31,2
    15,5
    Соєве молоко, штучно позбавлене фітатів
    50,9
    20,1
    20,6

    Соя та кістки

    Хоча після мета-аналізу в 2010 р. (3) та 2008 р.  (4) було встановлено, що соєві ізофлавонові добавки 82 та 90 мг/добу, відповідно, збільшують мінеральну щільність кісткової тканини у жінок в період менопаузи, в більш пізньому клінічному дослідженні було виявлено невелику користь від вживання 80 або 120 мг ізофлавонової добавки протягом трьох років (6).

    Існує безліч доказів того, що соя не шкідлива для кісток; в тому числі про це йдеться у перехресному дослідженні Китайського університету Гонконгу (2003), в якому було встановлено, що жінки, які споживали багато сої (10 г/добу соєвого білка або більше), мали більшу мінеральну щільність кісток, ніж групи, які вживали менше сої (104).

    Подвійне сліпе рандомізоване контрольоване дослідження, проведене китайським університетом у Гонконгу (2003 р), виявило, що споживання 80 мг ізофлавонів протягом року забезпечило більш сприятливу зміну мінеральної щільності кісткової тканини у тих жінок, в яких нещодавно наступила менопауза, в порівнянні з плацебо (107). За подальшим аналізом, вони виявили, що цей позитивний ефект обмежується жінками, які на початку дослідження мали меншу мінеральну щільність кісток.

    Плацебо-контрольоване, подвійне сліпе, рандомізоване дослідження Медичної школи Вашингтонського університету (2007 р) виявило, що у жінок після менопаузи, які вживали 25,6 г соєвого білка з 91,2 мг ізофлавонів на день, знизились показники метаболізму кісткової тканини (процеси атрофії кісткової тканини та кісткоутворення), але мінеральна щільність кістки не змінилась (105).

    Дослідження, проведене в Університеті штату Оклахома (2005), показало, що доповнення соєю (25 г протеїну та 60 мг ізофлавонів) протягом року покращувало показники щільності кісткової тканини, але не призвело до збільшення щільності кісткової тканини у жінок після менопаузи (102).

    Плацебо-контрольоване, подвійно-сліпе дослідження, проведене в Університеті Північної Кароліни (2002 р), виявило, що у жінок у пременопаузі, які вживали соєвий білок з 90 мг ізофлавонів протягом 12 місяців, мінеральна щільність кісток не змінювалася (106).

    У дослідженні в Університеті штату Айова (2000 р) було виявлено, що вживання жінками в період менопаузи соєвого білка з 80 мг ізофлавонів протягом 24 тижнів, попереджало втрату кісткової тканини, тоді як контрольна група, що отримувала білок молочної сироватки, втрачала кісткову тканину (103).

    Цинк

    Дослідження показали, що цинку з сої всмоктується приблизно від 10% до 20%.

    Дослідження у Швейцарії за 2004 рік показало, що видалення фітинової кислоти з пшениці та соєвої муки збільшило поглинання цинку у здорових дорослих з 22,8% до 33,6% (108). На всмоктування міді це ніяк не вплинуло.

    В Таблиці 2 приведені результати вивчення всмоктування у китайських хлопчиків у 2003 році (109). Показники всмоктування цинку були меншими для соєвого молока, ніж для коров'ячого молока.

    У дослідженні Університету Гетеборгу у Швеції (1987 р) виявлено, що додавання молока до страв з м'ясним соусом зменшило всмоктування цинку від 25,2% до 20,7% (110). Додавання сої до страв з м'ясним соусом знизило всмоктування цинку до 18-20%. Для страв лише з сої всмоктування цинку становило 14-21%.

    Залізо

    Залізо з рослинних продуктів, як правило, не всмоктується так само добре, як залізо з м'яса. Але всмуктування феритинового заліза (тип заліза в сої) становить близько 30% для людей з низькими запасами заліза, і це високий показник всмоктування. Феритинове залізо становить великий відсоток заліза, виявленого в соєвих бобах - до 90% (127). Деякі соєві продукти мають непогану кількість заліза, включаючи надтверді види тофу (3,35 мг на 1/2 чашки), едамаме (1,75 мг на 1/2 чашки) та соєві горішки (1,7 мг на 1/4 чашки). Немає підстав турбуватися, що помірна кількість сої може призвести до дефіциту заліза.

    Також зауважте, що численні дослідження показали, якщо додавати до їжі вітамін С (приблизно 100 мг), то показники всмоктування заліза з рослинних продуктів значно збільшуються. Я не знайшов ніяких досліджень щодо впливу вітаміну С на засвоєння дорослими заліза з соєвих продуктів, але два дослідження показали, що він значно збільшив поглинання заліза з соєвої суміші для немовлят (114, 115).

    Дослідження 2006 року в Каліфорнійському університеті в Дейвісі показало, що залізо з соєвого феритину було поглинуто на 30% (128).

    Дослідження 2003 року в Державному університеті штату Пенсільванія показало, що феритинове залізо з соєвих бобів було поглинуто на 27% для жінок з низьким запасом заліза (127). Поглинання заліза було зворотно пов'язане з запасами заліза.

    У Табл. 2 приведені результати вивчення (2003 р) всмоктування у китайських хлопчиків (109). Показники поглинання заліза були нижчі у соєвого молока, ніж у коров'ячого молока.

    У дослідженні Університету Гетеборгу, Швеція (1982р) було встановлено, що додавання соєвого борошна до м’ясної їжі зменшило кількість всмоктування негемового заліза на 40% (з 8,4 до 5,2%) (112).

    Магній

    Я не знайшов жодних досліджень, присвячених впливу сої на всмоктування магнію. Фітати, як було показано, зв'язують магній, тому не дивно, якщо магній з сої всмоктується менше, ніж у інших продуктах. Листові зелені овочі, цільні зерна, горіхи та насіння є найкращими джерелами магнію, і люди, що їдять такі продукти, при додаванні кількох порцій сої на день не повинні опинитися під загрозою дефіциту магнію.

    Ферментація

    У своїй статті 2007 року Хотц і Гібсон стверджують, що ферментація може зменшити кількість фітатів, що зв’язують цинк та залізо в соєвих бобах, і тому вона має збільшувати всмоктування цинку та заліза з ферментованих соєвих продуктів, таких як темпе і місо (111).

    Дослідження щодо впливу ферментованих соєвих продуктів на показники всмоктування цинку на людях не проводились, однак в одному дослідженні Університету Вітватерсранда, Південна Африка (1990 р.) було встановлено, що залізо з темпе всмоктується краще, ніж з інших соєвих продуктів, при показниках 10 - 15%; залізо з тофу всмоктувалося в діапазоні приблизно від 3 до 8% (113). Знову ж таки, швидкість всмоктування рослинного заліза дуже сильно змінюється залежно від поточних запасів заліза в організмі та кількості заліза в їжі, що може призвести до великого діапазону процентів всмоктування.

    “Фемінізація”

    Підсумок: Потрібно 12 порцій сої (і, можливо, набагато більше для більшості чоловіків), щоб отримати якісь помітні ефекти фемінізації. Хоча одне епідеміологічне дослідження викликало стурбованість щодо впливу сої на кількість сперми (14), у двох клінічних дослідженнях не було виявлено впливу сої на якість чи кількість сперми (15, 126).

    Звіти

    У 2011 році був наданий звіт про те, що 19-річний чоловік-веган, який їв велику кількість соєвих продуктів - достатньо, щоб забезпечити 360 мг ізофлавонів на день, еквівалент рівний приблизно 14 порціям сои (10). Він також мав діабет 1го типу. Після того, як протягом року цей чоловік притримувався такого раціону харчування, у нього розвинувся низький рівень вільного тестостерону та еректильна дисфункція. Після припинення харчування соєвими продуктами (і відмови від веганської дієти) його симптоми нормалізувалися протягом року. Не було ніяких причин для того, щоб він перестав бути веганом, можна було просто зменшити або виключити соєві продукти з раціону харчування на деякий час.

    У звіті 2008 року є опис 60-річного чоловіка, у якого розвинулася гінекомастія (збільшення молочних залоз у чоловіків) після вживання 3,4 л соєвого молока (еквівалент 12 порцій) на день (123). Його груди повернулися до нормального стану після припинення вживання соєвого молока.

    Гінекомастія - чоловічі груди

    На відміну від звітів про випадки, що наведені вище, в дослідженні 2004р. 20 чоловіків з раком простати отримували або 450 мг (кількість, що міститься приблизно на 18 порцій сої), або 900 мг (кількість, що міститься приблизно в 36 порцій сої) ізофлавонів протягом 84 днів (124). Двоє з чоловіків, які не мали гінекомастію в початковій стадії, і що отримували 900 мг, розвинули легку форму гінекомастії. Один чоловік приймав препарат, який, ймовірно, збільшив гінекомастію. Двоє чоловіків мали клімактеричні припливи, ймовірно, пов'язані з ізофлавонами. Враховуючи дуже велику кількість ізофлавонів, яку вони приймали, це дослідження має пом'якшити побоювання фемінізації у чоловіків, а не викликати тривогу.

    Сперма

    Епідеміологічне дослідження за 2008 р. показало, що чоловіки, які відвідують клініку з питань фертильності, мають меншу концентрацію сперми, якщо вони їдять більше сої, але кількість сої була дуже мала (≥ 0.3 порції на добу), а частина різниці може пояснюватися більшим об'ємом еякуляту (14). Два останніх клінічних випробування із використанням 62 мг/день ізофлавонів протягом двох місяців та 480 мг/день ізофлавонів протягом трьох місяців не виявили різниці в кількості сперматозоїдів, концентрації чи рухливості.

    Університет Гельфа (2010)

    Дослідження 2010 р., яке проводилось протягом 57 днів, за участю 32 здорових дорослих чоловіків, мало три процедури (15):

    • Ізолят білка молока
    • Низькоізофлавоновий соєвий білок - 1,6 мг/добу
    • Високоізофлавоновий соєвий білок - 62 мг/добу

    Параметри сперми, включаючи об'єм сперми, концентрацію сперми, кількість сперматозоїдів, рухливість сперми, загальний рух сперматозоїдів і морфологію сперматозоїдів, не отримали суттєвого впливу ні через низький, ні через високий рівень ізофлавонів у порівнянні з білком коров'ячого молока, або в порівнянні з початковим рівнем.

    Науковий інститут госпіталізації та догляду в Сан-Рафаеле (2008 р.)

    У своїй доповіді на 8-му Міжнародному симпозіумі "Про роль сої в галузі покращення здоров'я та профілактики і лікуванні хронічних захворювань" Мессіна та ін. описують представлене на симпозіумі дослідження щодо впливу сої на якості сперми (126):

    «У другому дослідженні, представленому Одрі Серафіні з Наукового інституту госпіталізації та догляду в Сан-Рафаеле, 20 волонтерів були випадковим чином розділені на 3 різні групи; групи А, В та С, що отримували відповідно 160, 320 або 480 мг/д ізофлавонів протягом 3 місяців. У порівнянні з початковим рівнем у чоловіків, які отримували ізофлавони, значних відмінностей в об'ємі еякуляту, концентрації сперми, кількості сперматозоїдів та рухливості сперматозоїдів не було.»

    Гарвардська школа громадського здоров'я (2008 рік)

    Це епідеміологічне дослідження проводилося за участю чоловіків, які входили до складу пар, які відвідують клініку з питань фертильності у загальній лікарні штату Массачусетс. Вони виявили, що кількість сперматозоїдів у чоловіків із високим споживанням сої (≥ 0.3 порції на добу) мала тенденцію бути нижчою, ніж в тих, хто не їв соєвих продуктів, але різниця не була статистично значущою (14). Чоловіки, які їли більше сої, мали меншу концентрацію сперми, але це частково пояснювалося збільшенням об'єму еякуляту; цей висновок був більш вираженим у випадках надмірно ваги та ожиріння.

    Рецензія

    У своєму огляді 2010 року Мессіна підсумовує іншу частину літератури про сою та характеристики “фемінізації” у чоловіків (122):

    На відміну від результатів деяких досліджень на гризунах, результати нещодавно опублікованого мета-аналізу та опублікованих після того досліджень показують, що ані ізофлавонові добавки, ані соуси, багаті на ізофлавони, не впливають на рівень загального або вільного тестостерону (Т). Подібним чином, практично немає жодних доказів з дев'яти знайдених клінічних досліджень, щодо того, що вживання ізофлавонів впливає на циркулюючий рівень естрогену у чоловіків.

    Клінічні дані також вказують на те, що ізофлавони не впливають на параметри сперми або сперматозоїди, хоча було виявлено лише три інтервенційні дослідження, і жодне з них не тривало більш ніж 3 місяці.

    Нарешті, результати досліджень на тваринах, що свідчать про те, що ізофлавони підвищують ризик еректильної дисфункції, не застосовуються до чоловіків через різницю в метаболізмі ізофлавонів у гризунів та у людей, та через надмірно високу кількість ізофлавонів, яку отримували тварини. Дані цієї інтервенції вказують на те, що ізофлавони не впливають на “фемінізацію” чоловіків при однаковому, або навіть значно вищому рівні споживання, ніж це характерно для азіатських чоловіків.

    Ендометрій

    У 2009 році метааналіз п'яти ретроспективних та двох проспективних досліджень показав, що у учасників, які споживали більше сої (приблизно одна порція на добу), зменшився ризик раку ендометрію та раку яєчників, порівняно з учасниками, які споживали менше сої. Два інших дослідження, які тривали три роки, виявили, що ізофлавони сої в кількості 70, 80 і 120 мг на добу не мали негативного впливу на ендометрій.

    Проте, одне дослідження з використанням 90 мг ізофлавонів протягом п'яти років (еквівалентне 3,5 порції сої в день) призвело до зростання клітин (хоча і не ракових) ендометрію в деяких осіб. Жінки, що мають ризик раку ендометрію, повинні бути обережними, якщо вживають більше однієї порції сої на день.

    Європа (2010)

    Проведено дослідження з участю декількох країн, в яких 197 здорових жінок після менопаузи отримували 70 мг/день ізофлавонів протягом трьох років (119). Контрольної групи не було, а в дослідженні використовувався соєвий зародок, який має низький рівень генистейну. Наприкінці трьох років жодна з жінок, які закінчили дослідження, не мала раку ендометрію, хоча було кілька випадків зростання ендометрію. Дослідники дійшли висновку, що схема харчування не викликає зростання клітин ендометрію, виходячи з думки про те, що рівень захворюваності на гіперплазію чи більш серйозні захворювання склав лише 0,52%, порівняно з лімітом європейських нормативних рекомендацій на рівні 2%. Дослідження було профінансовано фармацевтичними лабораторіями Аркофарма (Arkopharma).

    Дослідження кісток в Сполучених Штатах (2010)

    Подвійне сліпе рандомізоване плацебо-контрольоване клінічне дослідження, яке проводилось протягом трьох років, виявило, що ні 80 мг, ні 120 мг соєвих добавок ізофлавонів протягом трьох років (6) не вплинули на товщину ендометрію у жінок після менопаузи.

    Мета-Аналіз (2009)

    Автори використовували скориговані результати моделювання для їх мета-аналізу. Вони пишуть (119):

    «В мета-аналізі з моделлю постійних ефектів, об'єднані ризики були 0,62 (95% довірчий інтервал, 0,53-0,73; n = 5) для дослідження типу “випадок-контроль” та 0,57 (95% довірчий інтервал, від 0,36 до 0,90) для когортних досліджень. Що стосується типу споживання сої, то для соєвих продуктів (ризик 0,69; 95% довірчий інтервал, 0,58-0,83; n = 5) та для ізофлавонів (ризик 0,53; 95% довірчий інтервал, 0,43-0,66; n = 4) був отриманий профілактичний ефект для гінекологічного раку, пов'язаного з гормонами.»

    Університет Перуджі, Італія (2004)

    376 здорових жінок після менопаузи, протягом 5 років, приймали або 90 мг ізофлавонів на добу, або плацебо (120). Наприкінці 30 місяців жодна жінка не мала випадків гіперплазії ендометрію. Але по закінчені п'яти років 6 жінок мали випадки гіперплазії у групі прийому ізофлавонів (4%) в порівнянні з нулем випадків у групі плацебо - тобто, це була статистично значуща відмінність. Вчені дійшли висновку, що "фітоестрогенні добавки слід починати приймати з обережністю, особливо для жінок із високим ризиком раку ендометрію". (Зверніть увагу, що в дослідженні перераховані 150 мг/день ізофлавонів, але в розрахунок включають вагу цукрової частини ізофлавонів, що, як правило, не робиться.)

    Функція яєчників

    У статті 2010 р. Венді Н. Джефферсон з лабораторії репродуктивної та вікової токсикології, Національного інституту з досліджень впливу навколишнього середовища на здоров'я, було підсумовано літературу щодо функцій сої та яєчників (117):

    “Здебільшого, дослідження, проведені на сьогоднішній день, дозволяють припустити, що раціон харчування, який містить меншу кількість сої, наприклад 1-2 порції сою/д, як частину добре збалансованої дієти, не повинна мати шкідливого впливу на функцію яєчників, в сенсі впливу на овуляції. Ці рівні аналогічні тим, що було виявлено в традиційному азіатському раціоні (10-25 мг/день ізофлавонів), і навіть рівень до 50 мг/день ізофлавонів мало впливає на рівень гормонів, що циркулюють у крові та беруть участь у репродуктивних процесах. Хоча рівні фітоестрогенів, які зазвичай мають соєві продукти, представляють мінімальний ризик для дорослої жінки, жіноча репродуктивна система залежить від гормонів, і фітоестрогени у дуже великої кількості можуть перешкоджати цьому процесу.”

    Крім того, в 2009 р. з мета-аналізу п'яти ретроспективних та двох проспективних досліджень було встановлено, що учасники, що споживали більше сої (приблизно одна порція на день) мали знижений ризик раку ендометрію та раку яєчників, порівняно з учасниками з меншим споживанням сої (119).

    Фертильність

    Крос-секційне дослідження здоров’я адвентистів-2, проведене у 2014 році, показало, що більш високий вміст ізофлавонів був асоційований із збільшенням ризику не завагітніти та не мати дітей (136).

    У категорії людей з найвищим споживанням сої > 50 мг/добу (в середньому 79 мг/добу або близько трьох порцій), порівняно з тими, хто мали найнижче споживання сої (в середньому 3,7 мг/добу), на 15% вища вірогідність бути бездітним (1.15, 1.02-1.29). Цей висновок був скорегований за віком, рівнем освіти та сімейним статусом.

    Автори не розрізняли мимовільну та добровільну бездітність.

    Це питання вимагає подальшої уваги, але, враховуючи, що це крос-секційне дослідження, а результати були досить слабкими, маловірогідно, що ізофлавони викликають бездітність.

    Глутамат

    Ізольований соєвий білок, за чутками, має надзвичайно великі обсяги глутамату натрію (це не так), і глутамат натрію, у свою чергу, за чутками, є ексайтотоксином (в випадках у нашому звичайному житті - це не так), що знищує клітини мозку. Я обговорюю цю тему в деяких публікаціях блогу JackNorrisRD.com (посилання).

    Гіпоспадія

    Підсумок: У двох дослідженнях перевіряли споживання сої та ризик гіпоспадії. Також не було виявлено статично значущого ризику при збільшенні споживання сої. Схоже, що інші фактори, крім сої, є найбільш вірогідними причинами гіпоспадії, хоча доцільно проводити більше досліджень щодо цього.

    Гіпоспадія є чоловічим вродженим дефектом, при якому отвір сечовипускального каналу (трубка, через яку проходить сеча) не розташовано на кінчику статевого члена, як це повинно бути. Більш м'які форми гіпоспадії, які на сьогодні є найбільшою кількістю випадків, порівняно легко лікуються, що зазвичай призводить до утворення статевого члена з нормальною або майже нормальною функцією та зовнішністю, а також це запобігає подібним проблемам у майбутньому (135).

    У досліджені типу “випадок-контроль”, проведеному у 2004 р. у Нідерландах (133), було встановлено, що немає зв'язку між споживанням сої матір’ю та підвищеним ризиком гіпоспадії. Жінки, які вживали соєвий білок 20 г і більше, мали точно такий же ризик, як і ті, хто не їв сої (1,0, 0,5-2,2).

    У 2000 році у Великобританії провели проспективне дослідження за участю 7928 хлопчиків, народжених матерями, що беруть участь у Авонському лонгітюдинальному дослідженні вагітності та дитинства, виявило 51 випадок гіпоспадії (134). Була знайдена тенденція: збільшення кількості соєвого м'яса та соєвого молока асоціювалося з підвищеним ризиком гіпоспадії, але результати не були статистично значущими, а також результати не були скориговані з урахуванням будь-яких викривляючих результати змінних.

    Два з трьох досліджень виявили підвищений ризик гіпоспадії у дітей, чиї матері були вегетаріанками; Більше інформації можна знайти в статті VeganHealth.org, Гіпоспадія та вегетаріанський раціон.

    Література
    ---


    Soy: What's the Harm?
    Continued. Begginning - see Part 1.

    by Jack Norris, RD
    (Last updated March, 2011)

    Hexane

    Summary: There is little evidence to determine whether the hexane residues in some processed soy meats are safe over the long term, though hexane processing can be harmful to workers and the environment. It seems prudent to buy most of your processed soy from companies that do not use hexane extraction.

    Hexane is sometimes used by the soy industry to separate the oil from the protein in soybeans. The protein is then used for soy meats and other products that contain soy protein extract. This process inevitably leaves some hexane residues in the products.

    The Cornucopia Institute is a public interest group that promotes organic agriculture. In November 2010, they released a report Toxic Chemicals: Banned In Organics But Common in "Natural" Food Production.

    The report makes a persuasive argument that hexane use is dangerous to workers and the environment (the evaluation of which is beyond the scope of this article), and for those reasons alone it seems better to use soy meats processed without hexane. Luckily, there are soy meats available that do not use hexane such as Tofurky, Field Roast, Wildwood, Amy's Kitchen, and some (though not all) Boca products (link). Foods certified as "USDA Organic" are produced without using hexane extraction.

    There is not much evidence that the amount of hexane found in most veggie burgers is harmful. The U.S. Food and Drug Administration has not set an upper limit on how much hexane residue can be in foods, whereas the European Union prohibits hexane residues greater than "30 mg/kg [30 ppm] in the defatted soya products as sold to the final consumer" (118).

    The Cornucopia Institute found some soy ingredients to have hexane levels as high as 21 ppm, but did not provide details on the average hexane levels they found in any final food products.

    More info on hexane in soyfoods:


    Mineral Absorption

    Summary: Eating a few servings of soy per day is unlikely to result in calcium, zinc, iron, or magnesium deficiency.

    Table 2. Phytate Content of Selected Foods97
    Food
    Range or Average g/100 g
    Wheat
    0.52 - 1.05
    Corn
    0.62 - 1.17
    Barley
    0.85 - 1.18
    Oats
    0.90 - 1.42
    Peas
    0.72 - 1.23
    Soybean
    1.20 - 1.75
    Soy isolate
    0.82
    Lupine bean
    0.76 - 1.63
    Vital gluten
    1.90

    Soybeans contain phytic acid, also known as phytate, which can inhibit the absorption of calcium, zinc, iron, and possibly magnesium. Many whole plant foods contain phytate, but soy has more than most. Hidvegi and Lasztity estimated the phytate content per 100 grams of food (97) in Table 2.

    While phytic acid has a bad reputation, it has some benefits. In their 2002 review, Minerals and Phytic Acid Interactions: Is It a Real Problem for Human Nutrition?, Lopez et al point out that phytates can prevent lipid peroxidation, iron oxidation of colorectal tissue, and calcium-based kidney stones (98).

    Calcium

    Calcium Absorption

    Three studies on adults (99,100, 101) have shown calcium to be absorbed from soy at rates comparable to that of cow's milk. One study on Chinese boys found calcium from soy milk to be absorbed at 43% while calcium from cow's milk was absorbed at 64% (109, see Table 3).
    A study from Victoria University (2010) found calcium absorption to be the same from fortified soymilk as from cow's milk in post-menopausal women (101).

    A study from Purdue University (2005) found that the calcium in soymilk fortified with calcium carbonate was absorbed at the same rate (21%) as the calcium in cow's milk (100). The calcium in soymilk fortified with tricalcium phosphate was absorbed at a lower rate of 18%.

    In a study from Creighton University (1991), soybeans, grown in different mediums to produce a different phytate content, were used to determine calcium absorption (99). They found that calcium from high-phytate soybeans was absorbed at 31%, while calcium from low-phytate soybeans was absorbed at 41%. Calcium from milk was absorbed at 38%.

    Table 3. Mineral Absorption Rates in Chinese Boys109
    Food
    Calcium (%)
    Zinc (%)
    Iron (%)
    Soy milk
    43.5
    11.3
    6.7
    Cow's milk
    64.2
    31.2
    15.5
    Dephytinized soy milk
    50.9
    20.1
    20.6

    Soy and Bones

    Although a 2010 (3) and 2008 (4) meta-analysis each found that soy isoflavone supplements of 82 and 90 mg/day, respectively, increases bone mineral density in menopausal women, a more recent, clinical trial found little benefit from 80 or 120 mg of soy isoflavone supplements for three years (6).

    There is a plethora of evidence that soy does not harm bones; including a cross-sectional study from the Chinese University of Hong Kong (2003) which found that women who ate the most soy (10 g/day of soy protein or more) had greater bone mineral density than those in the lower intake groups (104).

    A double-blinded, randomized, controlled trial from the Chinese University of Hong Kong (2003) found that one year of 80 mg of isoflavones provided a more favorable bone mineral density change in early post-menopausal women than did placebo (107). On further analysis, they found this positive effect was limited to women who started with lower bone mineral density.

    A placebo-controlled, double-blind, randomized study from Washington University School of Medicine (2007) found that post-menopausal women eating 25.6 g of soy protein with 91.2 mg of isoflavones per day decreased markers of bone turnover (bone resorption and formation), but did not change bone mineral density (105).

    A study from Oklahoma State University (2005) found that supplementing with soy (25 g protein and 60 mg isoflavones) for one year improved markers of bone density but did not result in actually increasing bone density in post-menopausal women (102).

    A placebo-controlled, double-blinded study from University of North Carolina (2002) found that pre-menopausal women who ate soy protein with 90 mg of isoflavones had no change in bone mineral density after 12 months (106).

    A study from Iowa State University (2000) found that 24 weeks of soy protein with 80 mg of isoflavones prevented bone loss in menopausal women, whereas the control group receiving whey protein lost bone (103).

    Zinc

    Studies have shown that the zinc in soy is absorbed at a rate of about 10 to 20%.

    A 2004 study from Switzerland showed that removing the phytic acid from a wheat and soy flour increased zinc absorption from 22.8% to 33.6% in healthy adults (108). Copper absorption was unaffected.

    Table 2 shows results from a 2003 absorption study on Chinese boys (109). Zinc absorption rates were lower from soymilk than cow's milk.

    A study from University of Gothenburg in Sweden (1987), found that adding milk to a meal with meat sauce reduced zinc absorption from 25.2% to 20.7% (110). Adding soy to a meal with meat sauce decreased zinc absorption to 18-20%. Meals of only soy had zinc absorption rates of 14-21%.

    Iron

    Iron from plant foods is generally not absorbed as well as iron from meat. But a type of iron in soy, ferritin iron, is absorbed at about 30% among people with low iron stores, and this is a high rate of absorption. Ferritin iron makes up a large percentage of the iron found in soybeans; up to 90% (127). Some soy foods have a decent amount of iron, including extra firm tofu (3.35 mg per 1/2 cup), edamame (1.75 mg per 1/2 cup), and soy nuts (1.7 mg per 1/4 cup). There is no reason to worry that moderate amounts of soy might cause iron deficiency.

    Also note that adding vitamin C to a meal (in a dose of about 100 mg) has been shown to significantly increase absorption of the iron in plant foods in numerous studies. I found no studies on vitamin C's effect on iron absorption from soy foods in adults, but two showed that it significantly increased iron absorption from soy formula in infants (114, 115).

    A 2006 study from the University of California at Davis found that the iron from soybean ferritin was absorbed at a rate of 30% (128).

    A 2003 study from The Pennsylvania State University found that the ferritin iron from soybeans was absorbed at a rate of 27% in women who had low iron stores (127). Iron absorption was inversely related to iron stores.

    Table 2 shows results from a 2003 absorption study on Chinese boys (109). Iron absorption rates were lower from soymilk than cow's milk.

    A study from the University of Goteborg, Sweden (1982) found that the addition of soy flour to meals with meat reduced the amount of non-heme iron absorbed by 40% (from 8.4 to 5.2%) (112).

    Magnesium

    I found no studies looking at the effect of soy on magnesium absorption. Phytates have been shown to bind magnesium, so it would be no surprise if the magnesium in soy is absorbed at a lower rate than from other foods. Leafy green vegetables, whole grains, nuts, and seeds are the best sources of magnesium and people eating such foods while adding a few servings of soy per day should not be in danger of magnesium deficiency.

    Fermentation

    In their 2007 review, Hotz and Gibson say that fermentation can reduce the amount of zinc and iron-binding phytates in soybeans and should, therefore, increase the amount of zinc and iron absorbed from fermented soy foods such as tempeh and miso (111).

    The effects of fermenting soy foods on rates of zinc absorption have not been tested in humans, but one study from the University of the Witwatersrand, South Africa (1990) found that the iron in tempeh was absorbed better than from other soy foods, at a rate of 10 – 15%; the iron from tofu was absorbed at a range of about 3 to 8% (113). Again, absorption rates of plant iron vary greatly according to someone's current iron status and the amount of iron in the food, which can account for a large range of absorption amounts.

    Feminizing Characteristics

    Summary: It requires twelve servings of soy (and probably much more for most men) to have any sort of noticeable feminizing effects. While one epidemiological study raised concerns about soy and sperm quantity (14), two clinical studies have shown no effects of soy on sperm quality or quantity (15, 126).

    Case Reports

    In 2011, there was a case report of a 19-year old vegan male who was eating a great deal of soy foods - enough to provide 360 mg of isoflavones per day, the equivalent of about 14 servings (10). He also had type 1 diabetes. After eating this way for a year, he developed low free testosterone levels and erectile dysfunction. After ceasing the soy products (and the vegan diet), his symptoms normalized within a year. There was no reason why he needed to stop being vegan rather than just cutting way down on, or eliminating for a period, soy foods.

    A 2008 case report described a 60 year old man who developed gynecomastia (the enlargement of the mammary glands in a male) after drinking 3 quarts of soymilk (the equivalent of 12 servings) a day (123). His breasts returned to normal after discontinuing the soymilk.

    Gynecomastia - Male Breasts

    In contrast to the case report above, in a 2004 study, 20 men with prostate cancer were given either 450 mg (amount found in about 18 servings of soy) or 900 mg (amount found in about 36 servings of soy) of isoflavones for 84 days (124). Two of the men, who had no gynecomastia at baseline, receiving the 900 mg developed mild cases of gynecomastia. One man was taking a drug that likely increased the gynecomastia. Two men had hot flashes probably related to the isoflavones. Given the very large amounts of isoflavones they were taking, this study should allay fears of feminization in men rather than cause any sort of alarm.

    Sperm

    A 2008 epidemiological study found that men attending a fertility clinic had lower sperm concentrations if they ate more soy, but the amount of soy was very small (≥ .3 servings/day) and part of the difference could be explained by a higher ejaculate volume (14). Two more recent clinical trials using 62 mg/day of isoflavones for two months and 480 mg/day of isoflavones for three months found no difference in sperm count, concentration, or motility.

    University of Guelph (2010)

    A 2010 study on 32 healthy adult males that lasted 57 days had three treatments (15):

    • Milk protein isolate
    • Low isoflavone soy protein isolate - 1.6 mg/day
    • High isoflavone soy protein isolate - 62 mg/day

    Semen parameters, including semen volume, sperm concentration, sperm count, sperm percent motility, total motile sperm count, and sperm morphology, were not significantly affected by either the low or high isoflavone treatment in comparison to the cow's milk protein or compared to baseline.

    Istituto di Ricovera e Cura a Carattere Scientifico San Raffaele (2008)

    In their Report on the 8th International Symposium on the Role of Soy in Health Promotion and Chronic Disease Prevention and Treatment, Messina et al describe a study presented at the Symposium on soy and sperm quality (126):

    In the second study, presented by Audrey Serafini from the Istituto di Ricovera e Cura a Carattere Scientifico San Raffaele, 20 volunteers were randomized into 3 different groups; groups A, B, and C received 160, 320, or 480 mg/d isoflavones, respectively, for 3 mo. When compared with baseline, there were no significant differences in ejaculate volume, sperm concentration, sperm count, and motility of spermatozoa in men given isoflavones.

    Harvard School of Public Health (2008)

    This epidemiological study was done on men who were part of couples attending the fertility clinic at Massachusetts General Hospital. They found that sperm counts among men with higher soy intakes (≥ .3 servings/day) had a trend towards being lower than those who ate no soy, but the difference was not statistically significant (14). Men who ate more soy had lower sperm concentrations, but this was partly due to a higher ejaculate volume; this finding was more pronounced in overweight and obese than lean men.

    Review

    Messina sums up the rest of the literature on soy and feminizing characteristics in men in his 2010 review (122):

    In contrast to the results of some rodent studies, findings from a recently published metaanalysis and subsequently published studies show that neither isoflavone supplements nor isoflavone-rich soy affect total or free testosterone (T) levels. Similarly, there is essentially no evidence from the nine identified clinical studies that isoflavone exposure affects circulating estrogen levels in men.

    Clinical evidence also indicates that isoflavones have no effect on sperm or semen parameters, although only three intervention studies were identified and none were longer than 3 months in duration.

    Finally, findings from animal studies suggesting that isoflavones increase the risk of erectile dysfunction are not applicable to men, because of differences in isoflavone metabolism between rodents and humans and the excessively high amount of isoflavones to which the animals were exposed. The intervention data indicate that isoflavones do not exert feminizing effects on men at intake levels equal to and even considerably higher than are typical for Asian males.

    Endometrium

    A 2009 meta-analysis of five retrospective and two prospective studies found that participants with a higher soy intake (roughly one serving per day) had a reduced risk for endometrial cancer and ovarian cancer, when compared with lower soy intakes. Two other studies of three years in duration found that soy isoflavones in the amounts of 70, 80, and 120 mg/day did not have a negative effect on the endometrium.

    However, one study using 90 mg of isoflavones for five years (equivalent to 3.5 servings of soy per day) did result in cell growth (though non-cancerous) of the endometrium among some subjects. Women at risk for endometrial cancer might use caution in eating more than one serving per day of soy.

    Europe (2010)

    A multi-country trial was conducted in which 197 healthy, post-menopausal women were given 70 mg/day of isoflavones for three years (119). There was no control group and the study used soy germ which is low in genistein. At the end of three years, none of the women who completed the study had endometrial cancer, although there were a few cases of endometrial growth. The researchers concluded that the regimen does not cause endometrial cell growth based on the idea that the incidence rate of hyperplasia or a more serious event was only 0.52% as compared to the European regulatory guidelines limit of 2%. The research was funded by Arkopharma Pharmaceutical Laboratories.

    United States Bone Study (2010)

    A double-blind, randomized, placebo-controlled clinical trial of three years found that neither 80 nor 120 mg of soy isoflavone supplements for three years (6) had any effect on the endometrium thickness in post-menopausal women.

    Meta-Analysis (2009)

    The authors used the adjusted model results for their meta-analysis. They write (119):

    In the fixed-effects model meta-analysis, the pooled ORs were 0.62 (95% CI, 0.53–0.73; n = 5) for the case–control studies and 0.57 (95% interval, 0.36 to 0.90) for the cohort studies. Regarding the type of soy intake, both soy foods (OR, 0.69; 95% CI, 0.58–0.83; n = 5) and isoflavones (OR, 0.53; 95% CI, 0.43–0.66; n = 4) had a preventive effect on hormone-related gynaecological cancers.

    University of Perugia, Italy (2004)

    A total of 376 healthy, post-menopausal women were given either 90 mg of isoflavones per day or placebo for five years (120). At the end of 30 months, no women had any cases of endometrium hyperplasia. But at the end of five years, 6 women had cases of hyperplasia in the isoflavone group (4%) versus none in the placebo groups - a statistically significant difference. The researchers concluded that, "phytoestrogenic supplements should be reconsidered, particularly in women at high risk for endometrial cancer." (Note that the study lists 150 mg/day of isoflavones, but they included the weight of the sugar part of the isoflavone which is not normally done.)

    Ovarian Function

    A 2010 review by Wendy N. Jefferson of the Laboratory of Reproductive and Developmental Toxicology, National Institute of Environmental Health Sciences, summarized the literature on soy and ovarian function (117):

    For the most part, the studies conducted to date suggest that a diet containing lower levels of soy, e.g. 1–2 servings of soy/d, as part of a well-balanced diet should not pose harmful effects on the function of the ovary as it relates to ovulation. These levels are similar to that found in a traditional Asian diet (10–25 mg/day isoflavones) and even up to 50 mg/day isoflavones has little impact on serum circulating levels of hormones involved in reproduction. Although the levels of phytoestrogens typically found in soy foods pose minimal risk in the adult female, the female reproductive system is dependent on hormones for proper function and phytoestrogens at very high levels can interfere with this process.

    Additionally, a 2009 meta-analysis of five retrospective and two prospective studies found that participants with a higher soy intake (roughly one serving per day) had a reduced risk for endometrial cancer and ovarian cancer, when compared with lower soy intakes (119).

    Fertility

    A 2014 cross-sectional study from Adventist Health Study-2 found that a higher intake of isoflavones was associated with an increased rate of never becoming pregnant and of being childless (136).

    Among the highest soy intake category of > 50 mg/day (average of 79 mg/day or about three servings), compared to those in the lowest intake category (average of 3.7 mg/day), there was a 15% higher rate of being childless (1.15, 1.02-1.29). This finding was adjusted for age, educational level, and marital status.

    The authors did not distinguish between involuntary and voluntary childlessness.

    This issue warrants further attention, but given that it is a cross-sectional study and the findings were rather weak, it seems unlikely that isoflavones cause childlessness.

    Glutamate

    Isolated soy protein is rumored by some to have unusually large amounts of MSG (it doesn't), and MSG, in turn, is rumored to be an excitotoxin (for practical purposes, it's not) that will destroy brain cells. I cover this topic in some blog posts at JackNorrisRD.com (link).

    Hypospadias

    Summary: Two studies have examined soy intake and risk of hypospadias. Neither found a statically significant risk with more soy intake. It appears that factors other than soy are the most likely the cause of hypospadias, although more studies are warranted.

    Hypospadias is a male birth defect in which the opening of the urethra (the tube through which urine passes) is not located at the tip of the penis as it should be. The milder forms of hypospadias, which are by far the largest number of cases, are relatively easy to repair which usually results in a penis with normal or near-normal function and appearance, and no future problems (135).

    A 2004 case-control study from the Netherlands (133) found no link between maternal soy intake and an increased risk of hypospadias. Women who had a soy protein intake of 20 g or more had the exact same risk as those eating no soy (1.0, 0.5-2.2).

    A 2000 UK prospective study, of 7,928 boys born to mothers taking part in the Avon Longitudinal Study of Pregnancy and Childhood, found 51 cases of hypospadias (134). There was a trend of more soy meats and soy milk being associated with an increased risk for hypospadias, but the findings were not statistically significant, nor were the results adjusted for any confounding variables.

    Two of three studies have found an increased risk of hypospadias if the mothers were vegetarian; more information can be found in the VeganHealth.org article, Hypospadias and Vegetarian Diets.

    References
    ---


    ***

    1. Yan L, Spitznagel EL. Soy consumption and prostate cancer risk in men: a revisit of a meta-analysis. Am J Clin Nutr. 2009 Apr;89(4):1155-63. Link

    2. White LR, Petrovitch H, Ross GW, Masaki K, Hardman J, Nelson J, Davis D, Markesbery W. Brain aging and midlife tofu consumption. J Am Coll Nutr. 2000 Apr;19(2):242-55. Link

    3. Taku K, Melby MK, Takebayashi J, Mizuno S, Ishimi Y, Omori T, Watanabe S. Effect of soy isoflavone extract supplements on bone mineral density in menopausal women: meta-analysis of randomized controlled trials. Asia Pac J Clin Nutr. 2010;19(1):33-42. Link

    4. Ma DF, Qin LQ, Wang PY, Katoh R. Soy isoflavone intake increases bone mineral density in the spine of menopausal women: meta-analysis of randomized controlled trials. Clin Nutr. 2008 Feb;27(1):57-64. Link

    5. Nelson HD, Vesco KK, Haney E, Fu R, Nedrow A, Miller J, Nicolaidis C, Walker M, Humphrey L. Nonhormonal therapies for menopausal hot flashes: systematic review and meta-analysis. JAMA. 2006 May 3;295(17):2057-71. Link

    6. Alekel DL, Van Loan MD, Koehler KJ, Hanson LN, Stewart JW, Hanson KB, Kurzer MS, Peterson CT. The soy isoflavones for reducing bone loss (SIRBL) study: a 3-y randomized controlled trial in postmenopausal women. Am J Clin Nutr. 2010 Jan;91(1):218-30. Link

    7. Myung SK, Ju W, Choi HJ, Kim SC; Korean Meta-Analysis (KORMA) Study Group. Soy intake and risk of endocrine-related gynaecological cancer: a meta-analysis. BJOG. 2009 Dec;116(13):1697-705. Link

    8. Suzuki T, Matsuo K, Tsunoda N, Hirose K, Hiraki A, Kawase T, Yamashita T, Iwata H, Tanaka H, Tajima K. Effect of soybean on breast cancer according to receptor status: a case-control study in Japan. Int J Cancer. 2008 Oct 1;123(7):1674-80. Abstract. Link

    9. Hogervorst E, Sadjimim T, Yesufu A, Kreager P, Rahardjo TB. High tofu intake is associated with worse memory in elderly Indonesian men and women. Dement Geriatr Cogn Disord. 2008;26(1):50-7. Epub 2008 Jun 27. Link

    10. Siepmann T, Roofeh J, Kiefer FW, Edelson DG. Hypogonadism and erectile dysfunction associated with soy product consumption. Nutrition. 2011 Feb 23. Link

    11. Shu XO, Zheng Y, Cai H, Gu K, Chen Z, Zheng W, Lu W. Soy food intake and breast cancer survival. JAMA. 2009 Dec 9;302(22):2437-43. Link

    12. Bitto A, Polito F, Atteritano M, Altavilla D, Mazzaferro S, Marini H, Adamo EB, D'Anna R, Granese R, Corrado F, Russo S, Minutoli L, Squadrito F. Genistein aglycone does not affect thyroid function: results from a three-year, randomized, double-blind, placebo-controlled trial. J Clin Endocrinol Metab. 2010 Jun;95(6):3067-72. Link

    13. USDA Database for the Isoflavone Content of Selected Foods Release 2.0. 2008. Link

    14. Chavarro JE, Toth TL, Sadio SM, Hauser R. Soy food and isoflavone intake in relation to semen quality parameters among men from an infertility clinic. Hum Reprod. 2008 Nov;23(11):2584-90. Link

    15. Beaton LK, McVeigh BL, Dillingham BL, Lampe JW, Duncan AM. Soy protein isolates of varying isoflavone content do not adversely affect semen quality in healthy young men. Fertil Steril. 2010 Oct;94(5):1717-22. Link

    16. Agency wants control on formaldehyde. The Jakarta Post. Wed, 01/05/2011 9:53 AM. Accessed January 6, 2011.Link

    17. Nishio K, Niwa Y, Toyoshima H, Tamakoshi K, Kondo T, Yatsuya H, Yamamoto A, Suzuki S, Tokudome S, Lin Y, Wakai K, Hamajima N, Tamakoshi A. Consumption of soy foods and the risk of breast cancer: findings from the Japan Collaborative Cohort (JACC) Study. Cancer Causes Control. 2007 Oct;18(8):801-8. Link

    18. Korde LA, Wu AH, Fears T, Nomura AM, West DW, Kolonel LN, Pike MC, Hoover RN, Ziegler RG. Childhood soy intake and breast cancer risk in Asian American women. Cancer Epidemiol Biomarkers Prev. 2009 Apr;18(4):1050-9. Link

    19. Ward HA, Kuhnle GG, Mulligan AA, Lentjes MA, Luben RN, Khaw KT. Breast, colorectal, and prostate cancer risk in the European Prospective Investigation into Cancer and Nutrition-Norfolk in relation to phytoestrogen intake derived from an improved database. Am J Clin Nutr. 2010 Feb;91(2):440-8. Link

    20. Grace PB, Taylor JI, Low YL, Luben RN, Mulligan AA, Botting NP, Dowsett M, Welch AA, Khaw KT, Wareham NJ, Day NE, Bingham SA. Phytoestrogen concentrations in serum and spot urine as biomarkers for dietary phytoestrogen intake and their relation to breast cancer risk in European prospective investigation of cancer and nutrition-norfolk. Cancer Epidemiol Biomarkers Prev. 2004 May;13(5):698-708. Link

    21. Butler LM, Wu AH, Wang R, Koh WP, Yuan JM, Yu MC. A vegetable-fruit-soy dietary pattern protects against breast cancer among postmenopausal Singapore Chinese women. Am J Clin Nutr. 2010 Apr;91(4):1013-9. Link

    22. Wu AH, Koh WP, Wang R, Lee HP, Yu MC (2008) Soy intake and breast cancer risk in Singapore Chinese health study. Br J Cancer 99(1):196–200. Link

    23. Lee SA, Shu XO, Li H, Yang G, Cai H, Wen W, Ji BT, Gao J, Gao YT, Zheng W. Adolescent and adult soy food intake and breast cancer risk: results from the Shanghai Women's Health Study. Am J Clin Nutr. 2009 Jun;89(6):1920-6. Link

    24. Travis RC, Allen NE, Appleby PN, Spencer EA, Roddam AW, Key TJ. A prospective study of vegetarianism and isoflavone intake in relation to breast cancer risk in British women. Int J Cancer. 2008 Feb 1;122(3):705-10. Link

    25. Touillaud MS, Thiébaut AC, Niravong M, Boutron-Ruault MC, Clavel-Chapelon F. No association between dietary phytoestrogens and risk of premenopausal breast cancer in a French cohort study. Cancer Epidemiol Biomarkers Prev. 2006 Dec;15(12):2574-6. Link

    26. Yamamoto S, Sobue T, Kobayashi M, Sasaki S, Tsugane S; Japan Public Health Center-Based Prospective Study on Cancer Cardiovascular Diseases Group. Soy, isoflavones, and breast cancer risk in Japan. J Natl Cancer Inst. 2003 Jun 18;95(12):906-13. Link

    27. den Tonkelaar I, Keinan-Boker L, Veer PV, Arts CJ, Adlercreutz H, Thijssen JH, Peeters PH. Urinary phytoestrogens and postmenopausal breast cancer risk. Cancer Epidemiol Biomarkers Prev. 2001 Mar;10(3):223-8. Link

    28. Horn-Ross PL, Hoggatt KJ, West DW, Krone MR, Stewart SL, Anton H, Bernstei CL, Deapen D, Peel D, Pinder R, Reynolds P, Ross RK, Wright W, Ziogas A. Recent diet and breast cancer risk: the California Teachers Study (USA). Cancer Causes Control. 2002 Jun;13(5):407-15. Link

    29. Keinan-Boker L, van Der Schouw YT, Grobbee DE, Peeters PH. Dietary phytoestrogens and breast cancer risk. Am J Clin Nutr. 2004 Feb;79(2):282-8. Link

    30. Key TJ, Sharp GB, Appleby PN, Beral V, Goodman MT, Soda M, Mabuchi K. Soya foods and breast cancer risk: a prospective study in Hiroshima and Nagasaki, Japan. Br J Cancer. 1999 Dec;81(7):1248-56. Link

    31. Kang X, Zhang Q, Wang S, Huang X, Jin S. Effect of soy isoflavones on breast cancer recurrence and death for patients receiving adjuvant endocrine therapy. CMAJ. 2010 Nov 23;182(17):1857-62. Link

    32. Fink BN, Steck SE, Wolff MS, Britton JA, Kabat GC, Gaudet MM, Abrahamson PE, Bell P, Schroeder JC, Teitelbaum SL, Neugut AI, Gammon MD. Dietary flavonoid intake and breast cancer survival among women on Long Island. Cancer Epidemiol Biomarkers Prev. 2007 Nov;16(11):2285-92. Link

    33. Boyapati SM, Shu XO, Ruan ZX, Dai Q, Cai Q, Gao YT, Zheng W. Soyfood intake and breast cancer survival: a followup of the Shanghai Breast Cancer Study. Breast Cancer Res Treat. 2005 Jul;92(1):11-7. Link

    34. Guha N, Kwan ML, Quesenberry CP Jr, Weltzien EK, Castillo AL, Caan BJ. Soy isoflavones and risk of cancer recurrence in a cohort of breast cancer survivors: the Life After Cancer Epidemiology study. Breast Cancer Res Treat. 2009 Nov;118(2):395-405. Link

    35. Hargreaves DF, Potten CS, Harding C, Shaw LE, Morton MS, Roberts SA, Howell A, Bundred NJ. Two-week dietary soy supplementation has an estrogenic effect on normal premenopausal breast. J Clin Endocrinol Metab. 1999 Nov;84(11):4017-24. Link

    36. McMichael-Phillips DF, Harding C, Morton M, Roberts SA, Howell A, Potten CS, Bundred NJ. Effects of soy-protein supplementation on epithelial proliferation in the histologically normal human breast. Am J Clin Nutr. 1998 Dec;68(6 Suppl):1431S-1435S. Link

    37. Petrakis NL, Barnes S, King EB, Lowenstein J, Wiencke J, Lee MM, Miike R, Kirk M, Coward L. Stimulatory influence of soy protein isolate on breast secretion in pre- and postmenopausal women. Cancer Epidemiol Biomarkers Prev. 1996 Oct;5(10):785-94. Link

    38. Cheng G, Wilczek B, Warner M, Gustafsson JA, Landgren BM. Isoflavone treatment for acute menopausal symptoms. Menopause 2007; 14:468–73. Link

    39. Maskarinec G, Williams AE, Carlin L. Mammographic densities in a one-year isoflavone intervention. Eur J Cancer Prev 2003;12:165–9. Link

    40. Hilakivi-Clarke L, Andrade JE, Helferich W. Is soy consumption good or bad for the breast? J Nutr. 2010 Dec;140(12):2326S-2334S. Link

    41. Grodstein F, Mayeux R, Stampfer MJ. Tofu and cognitive function: food for thought. J Am Coll Nutr. 2000 Apr;19(2):207-9. Link

    42. Hogervorst E, Mursjid F, Priandini D, Setyawan H, Ismael RI, Bandelow S, Rahardjo TB. Borobudur revisited: Soy consumption may be associated with better recall in younger, but not in older, rural Indonesian elderly. Brain Res. 2010 Oct 28. Epub ahead of print. Link

    43. Agency wants control on formaldehyde The Jakarta Post | Wed, 01/05/2011 9:53 AM. Accessed January 6, 2011. Link

    44. File SE, Jarrett N, Fluck E, Duffy R, Casey K, Wiseman H. Eating soya improves human memory. Psychopharmacology (Berl) 2001; 157:430-6. Link

    45. Duffy R, Wiseman H, File SE. Improved cognitive function in postmenopausal women after 12 weeks of consumption of a soya extract containing isoflavones. Pharmacol Biochem Behav. 2003 Jun;75(3):721-9. Link

    46. File SE, Hartley DE, Elsabagh S, Duffy R, Wiseman H. Cognitive improvement after 6 weeks of soy supplements in postmenopausal women is limited to frontal lobe function. Menopause. 2005 Mar;12(2):193-201. Link

    47. Fournier LR, Ryan Borchers TA, Robison LM, Wiediger M, Park JS, Chew BP, McGuire MK, Sclar DA, Skaer TL, Beerman KA. The effects of soy milk and isoflavone supplements on cognitive performance in healthy, postmenopausal women. J Nutr Health Aging. 2007 Mar-Apr;11(2):155-64. Link

    48. Thorp AA, Sinn N, Buckley JD, Coates AM, Howe PR. Soya isoflavone supplementation enhances spatial working memory in men. Br J Nutr. 2009 Nov;102(9):1348-54. Link

    49. Kritz-Silverstein D, Von Mühlen D, Barrett-Connor E, Bressel MA. Isoflavones and cognitive function in older women: the Soy and Postmenopausal Health In Aging (SOPHIA) Study. Menopause. 2003 May-Jun;10(3):196-202. Link

    50. Islam F, Sparkes C, Roodenrys S, Astheimer L. Short-term changes in endogenous estrogen levels and consumption of soy isoflavones affect working and verbal memory in young adult females. Nutr Neurosci. 2008 Dec;11(6):251-62.Link

    51. Kreijkamp-Kaspers, S., Kok, L., Grobbee, D.E., de Haan, E.H.F., Aleman, A., Lampe, J.W., van der Schouw, Y.T. Effect of soy protein containing isoflavones on cognitive function, bone mineral density, and plasma lipids in postmenopausal women: A randomized controlled trial, JAMA. 2004;292:65-74. Link

    52. Ho SC, Chan AS, Ho YP, So EK, Sham A, Zee B, Woo JL. Effects of soy isoflavone supplementation on cognitive function in Chinese postmenopausal women: a double-blind, randomized, controlled trial. Menopause. 2007 May-Jun;14(3 Pt 1):489-99. Link

    53. Rice MM, Graves AN, McCurry SM, Larson EB. Tofu consumption and cognition in older Japanese American men and women. J Nutr 2000(Suppl):676S. (This study was published only as abstract.)

    54. Celec P, Ostatnikova D, Hodosy J, Putz Z, Kúdela M. Increased one week soybean consumption affects spatial abilities but not sex hormone status in men. Int J Food Sci Nutr. 2007 Sep;58(6):424-8. Link

    55. Ostatníková D, Celec P, Hodosy J, Hampl R, Putz Z, Kúdela M. Short-term soybean intake and its effect on steroid sex hormones and cognitive abilities. Fertil Steril. 2007 Dec;88(6):1632-6. Link

    56. Celec P, Ostatníková D, Cagánová M, Zuchová S, Hodosy J, Putz Z, Bernadic M, Kúdela M. Endocrine and cognitive effects of short-time soybean consumption in women. Gynecol Obstet Invest. 2005;59(2):62-6. Link

    57. Pilsáková L, Riecanský I, Ostatníková D, Jagla F. Missing evidence for the effect one-week phytoestrogen-rich diet on mental rotation in two dimensions. Neuro Endocrinol Lett. 2009 Mar;30(1):125-30. Link

    58. Giem P, Beeson WL, Fraser GE. The incidence of dementia and intake of animal products: preliminary findings from the Adventist Health Study. Neuroepidemiology 1993; 12:28-36.

    59. Fraser GE. Associations between diet and cancer, ischemic heart disease, and all-cause mortality in non-Hispanic white California Seventh-day Adventists. Am J Clin Nutr. 1999 Sep;70(3 Suppl):532S-538S. Link

    60. Bruce B, Messina M, Spiller GA. Isoflavone supplements do not affect thyroid function in iodine-replete postmenopausal women. J Med Food. 2003 Winter;6(4):309-16. Link

    61. Duncan AM, Merz BE, Xu X, Nagel TC, Phipps WR, Kurzer MS. Soy isoflavones exert modest hormonal effects in premenopausal women. J Clin Endocrinol Metab. 1999 Jan;84(1):192-7. Link

    62. Duncan AM, Underhill KE, Xu X, Lavalleur J, Phipps WR, Kurzer MS. Modest hormonal effects of soy isoflavones in postmenopausal women. J Clin Endocrinol Metab. 1999 Oct;84(10):3479-84. Link

    63. Tousen Y, Ezaki J, Fujii Y, Ueno T, Nishimuta M, Ishimi Y. Natural S-equol decreases bone resorption in postmenopausal, non-equol-producing Japanese women: a pilot randomized, placebo-controlled trial. Menopause. 2011 Jan 19. (Epub ahead of print.) Link

    64. Ham JO, Chapman KM, Essex-Sorlie D, Bakhit RM, Prabhudesal M, Winter L, Erdman JW, Potter S. Endocrinological response to soy protein and fiber in mildly hypercholesterolemic men. Nutr Res 1993; 13:873-884. Link

    65. Hampl R, Ostatnikova D, Celec P, Putz Z, Lapcík O, Matucha P. Short-term effect of soy consumption on thyroid hormone levels and correlation with phytoestrogen level in healthy subjects. Endocr Regul. 2008 Jun;42(2-3):53-61.Link

    66. Zung A, Shachar S, Zadik Z, Kerem Z. Soy-derived isoflavones treatment in children with hypercholesterolemia: a pilot study. J Pediatr Endocrinol Metab. 2010 Jan-Feb;23(1-2):133-41. Link

    67. Ishizuki Y, Hirooka Y, Murata Y, Togashi K. [The effects on the thyroid gland of soybeans administered experimentally in healthy subjects]. Nippon Naibunpi Gakkai Zasshi. 1991 May 20;67(5):622-9. Japanese. Abstract. Link

    68. Dillingham BL, McVeigh BL, Lampe JW, Duncan AM. Soy protein isolates of varied isoflavone content do not influence serum thyroid hormones in healthy young men. Thyroid. 2007 Feb;17(2):131-7. Link

    69. Mackey R, Ekangaki A, Eden JA. The effects of soy protein in women and men with elevated plasma lipids. Biofactors. 2000;12(1-4):251-7. Link

    70. Jayagopal V, Albertazzi P, Kilpatrick ES, Howarth EM, Jennings PE, Hepburn DA, Atkin SL. Beneficial effects of soy phytoestrogen intake in postmenopausal women with type 2 diabetes. Diabetes Care. 2002 Oct;25(10):1709-14. Link

    71. Roughead ZK, Hunt JR, Johnson LK, Badger TM, Lykken GI. Controlled substitution of soy protein for meat protein: effects on calcium retention, bone, and cardiovascular health indices in postmenopausal women. J Clin Endocrinol Metab. 2005 Jan;90(1):181-9. Link

    72. Teede HJ, Dalais FS, McGrath BP. Dietary soy containing phytoestrogens does not have detectable estrogenic effects on hepatic protein synthesis in postmenopausal women. Am J Clin Nutr. 2004 Mar;79(3):396-401. Link

    73. Persky VW, Turyk ME, Wang L, Freels S, Chatterton R Jr, Barnes S, Erdman J Jr, Sepkovic DW, Bradlow HL, Potter S. Effect of soy protein on endogenous hormones in postmenopausal women. Am J Clin Nutr. 2002 Jan;75(1):145-53. Link

    74. Watanabe S, Terashima K, Sato Y, Arai S, Eboshida A. Effects of isoflavone supplement on healthy women. Biofactors. 2000;12(1-4):233-41. Link

    75. Lydeking-Olsen E, Beck-Jensen JE, Setchell KD, Holm-Jensen T. Soymilk or progesterone for prevention of bone loss--a 2 year randomized, placebo-controlled trial. Eur J Nutr. 2004 Aug;43(4):246-57. Link

    76. Doerge DR, Sheehan DM. Goitrogenic and estrogenic activity of soy isoflavones. Environ Health Perspect. 2002 Jun;110 Suppl 3:349-53. Link

    77. Messina M, Redmond G. Effects of soy protein and soybean isoflavones on thyroid function in healthy adults and hypothyroid patients: a review of the relevant literature. Thyroid. 2006;16(3):249 –258. Link

    78. Sathyapalan T, Manuchehri AM, Thatcher NJ, Rigby AS, Chapman T, Kilpatrick ES, Atkin SL. The Effect of Soy Phytoestrogen Supplementation on Thyroid Status and Cardiovascular Risk Markers in Patients with Subclinical Hypothyroidism: A Randomized, Double-Blind, Crossover Study. J Clin Endocrinol Metab. 2011 Feb 16. [Epub ahead of print] Link

    79. Setchell KD, Zimmer-Nechemias L, Cai J, Heubi JE. Exposure of infants to phyto-oestrogens from soy-based infant formula. Lancet. 1997 Jul 5;350(9070):23-7. Link

    80. Shepard TH, Pyne GE, Kirschvink JF, McLean CM. Soybean goiter. N Engl J Med 1960;262:1099–1103.

    81. Fort P, Moses N, Fasano M, Goldberg T, Lifshitz F. Breast and soy-formula feedings in early infancy and the prevalence of autoimmune thyroid disease in children. J Am Coll Nutr. 1990 Apr;9(2):164-7. Link

    82. Merritt RJ, Jenks BH. Safety of soy-based infant formulas containing isoflavones: the clinical evidence. J Nutr. 2004 May;134(5):1220S-1224S. Link

    83. Cao Y, Calafat AM, Doerge DR, Umbach DM, Bernbaum JC, Twaddle NC, Ye X, Rogan WJ. Isoflavones in urine, saliva, and blood of infants: data from a pilot study on the estrogenic activity of soy formula. J Expo Sci Environ Epidemiol. 2009 Feb;19(2):223-34. Link

    84. Bhatia J, Greer F; American Academy of Pediatrics Committee on Nutrition. Use of soy protein-based formulas in infant feeding. Pediatrics. 2008 May;121(5):1062-8. Link

    85. National Toxicology Program Center for the Evaluation of Risks to Human Reproduction Expert Panel Evaluation of Soy Infant Formula December 16-18, 2009. http://www.niehs.nih.gov/news/media/questions/docs/soy-infant-formula- expert-panel-summary-conclusion-12-18-09.pdf. Accessed February 23, 2011.

    86. Badger TM, Gilchrist JM, Pivik RT, Andres A, Shankar K, Chen JR, Ronis MJ. The health implications of soy infant formula. Am J Clin Nutr. 2009 May;89(5):1668S-1672S. Link

    87. Pivik RT, Dykman RA, Jing H, Gilchrist JM, Badger TM. Early infant diet and the omega 3 fatty acid DHA: effects on resting cardiovascular activity and behavioral development during the first half-year of life. Dev Neuropsychol. 2009;34(2):139-58. Link

    88. Jing H, Pivik RT, Gilchrist JM, Badger TM. No difference indicated in electroencephalographic power spectral analysis in 3- and 6-month-old infants fed soy- or milk-based formula. Matern Child Nutr. 2008 Apr;4(2):136-45. Link

    89. Jing H, Gilchrist JM, Badger TM, Pivik RT. A longitudinal study of differences in electroencephalographic activity among breastfed, milk formula-fed, and soy formula-fed infants during the first year of life. Early Hum Dev. 2010 Feb;86(2):119-25. Link

    90. Gilchrist JM, Moore MB, Andres A, Estroff JA, Badger TM. Ultrasonographic patterns of reproductive organs in infants fed soy formula: comparisons to infants fed breast milk and milk formula. J Pediatr. 2010 Feb;156(2):215-20. Link

    91. Li J, Dykman RA, Jing H, Gilchrist JM, Badger TM, Pivik RT. Cortical responses to speech sounds in 3- and 6-month-old infants fed breast milk, milk formula, or soy formula. Dev Neuropsychol. 2010 Nov;35(6):762-84. Link

    92. D'Aloisio AA, Baird DD, DeRoo LA, Sandler DP. Association of intrauterine and early-life exposures with diagnosis of uterine leiomyomata by 35 years of age in the sister study. Environ Health Perspect. 2010 Mar;118(3):375-81. Erratum in: Environ Health Perspect. 2010 Mar;118(3):380. Link

    93. Zung A, Glaser T, Kerem Z, Zadik Z. Breast development in the first 2 years of life: an association with soy-based infant formulas. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2008 Feb;46(2):191-5. Link

    94. Bernbaum JC, Umbach DM, Ragan NB, Ballard JL, Archer JI, Schmidt-Davis H, Rogan WJ. Pilot studies of estrogen-related physical findings in infants. Environ Health Perspect. 2008 Mar;116(3):416-20. Link

    95. Strom BL, Schinnar R, Ziegler EE, Barnhart KT, Sammel MD, Macones GA, Stallings VA, Drulis JM, Nelson SE, Hanson SA. Exposure to soy-based formula in infancy and endocrinological and reproductive outcomes in young adulthood. JAMA. 2001 Aug 15;286(7):807-14. Link

    96. Exposure to soy-based formula in infancy. Strom BL, Schinnar R, Barnhart KT, Sammel MD, Macones GA, Stallings VA. JAMA. 2001 Nov 21;286(19):2402-3.

    97. Hidvegi M, Lasztity R. Phytic acid content of cereals and legumes and interaction with proteins. Periodica Polytechnica Ser Chem Eng. 2002;46(1–2):59–64.

    98. Lopez HW, Leenhardt F, Coudray C, Remesy C. Minerals and phytic acid interactions: is it a real problem for human nutrition?. International Journal of Food Science & Technology, 2002;37:727–739. Link

    99. Heaney RP, Weaver CM, Fitzsimmons ML. Soybean phytate content: effect on calcium absorption. Am J Clin Nutr. 1991 Mar;53(3):745-7. Link

    100. Zhao Y, Martin BR, Weaver CM. Calcium bioavailability of calcium carbonate fortified soymilk is equivalent to cow's milk in young women. J Nutr. 2005 Oct;135(10):2379-82. Link

    101. Tang AL, Walker KZ, Wilcox G, Strauss BJ, Ashton JF, Stojanovska L. Calcium absorption in Australian osteopenic post-menopausal women: an acute comparative study of fortified soymilk to cows' milk. Asia Pac J Clin Nutr. 2010;19(2):243-9. Link (Abstract)

    102. Arjmandi BH, Lucas EA, Khalil DA, Devareddy L, Smith BJ, McDonald J, Arquitt AB, Payton ME, Mason C. One year soy protein supplementation has positive effects on bone formation markers but not bone density in postmenopausal women. Nutr J. 2005 Feb 23;4:8. Link

    103. Alekel DL, Germain AS, Peterson CT, Hanson KB, Stewart JW, Toda T. Isoflavone-rich soy protein isolate attenuates bone loss in the lumbar spine of perimenopausal women. Am J Clin Nutr. 2000 Sep;72(3):844-52. Link

    104. Ho SC, Woo J, Lam S, Chen Y, Sham A, Lau J. Soy protein consumption and bone mass in early postmenopausal Chinese women. Osteoporos Int. 2003 Oct;14(10):835-42. Link

    105. Evans EM, Racette SB, Van Pelt RE, Peterson LR, Villareal DT. Effects of soy protein isolate and moderate exercise on bone turnover and bone mineral density in postmenopausal women. Menopause. 2007 May-Jun;14(3 Pt 1):481-8.Link

    106. Anderson JJ, Chen X, Boass A, Symons M, Kohlmeier M, Renner JB, Garner SC. Soy isoflavones: no effects on bone mineral content and bone mineral density in healthy, menstruating young adult women after one year. J Am Coll Nutr. 2002 Oct;21(5):388-93. Link

    107. Chen YM, Ho SC, Lam SS, Ho SS, Woo JL. Soy isoflavones have a favorable effect on bone loss in Chinese postmenopausal women with lower bone mass: a double-blind, randomized, controlled trial. J Clin Endocrinol Metab. 2003 Oct;88(10):4740-7. Link

    108. Egli I, Davidsson L, Zeder C, Walczyk T, Hurrell R. Dephytinization of a complementary food based on wheat and soy increases zinc, but not copper, apparent absorption in adults. J Nutr. 2004 May;134(5):1077-80. Link

    109. Zhao XF, Hao LY, Yin SA, Kastenmayor P, Barclay D. [A study on absorption and utilization of calcium, iron and zinc in mineral-fortified and dephytinized soy milk powder consumed by boys aged 12 to 14 years]. Zhonghua Yu Fang Yi Xue Za Zhi. 2003 Jan;37(1):5-8. Chinese. (Abstract.) Link

    110. Sandström B, Kivistö B, Cederblad A. Absorption of zinc from soy protein meals in humans. J Nutr. 1987 Feb;117(2):321-7. Link

    11. Hotz C, Gibson RS. Traditional food-processing and preparation practices to enhance the bioavailability of micronutrients in plant-based diets. J Nutr. 2007 Apr;137(4):1097-100. Link

    112. Hallberg L, Rossander L. Effect of soy protein on nonheme iron absorption in man. Am J Clin Nutr. 1982 Sep;36(3):514-20. Link

    113. Macfarlane BJ, van der Riet WB, Bothwell TH, Baynes RD, Siegenberg D, Schmidt U, Tal A, Taylor JR, Mayet F. Effect of traditional oriental soy products on iron absorption. Am J Clin Nutr. 1990 May;51(5):873-80. Link

    114. Gillooly M, Torrance JD, Bothwell TH, MacPhail AP, Derman D, Mills W, Mayet F. The relative effect of ascorbic acid on iron absorption from soy-based and milk-based infant formulas. Am J Clin Nutr. 1984 Sep;40(3):522-7. Link

    115. Derman DP, Ballot D, Bothwell TH, MacFarlane BJ, Baynes RD, MacPhail AP, Gillooly M, Bothwell JE, Bezwoda WR, Mayet F. Factors influencing the absorption of iron from soya-bean protein products. Br J Nutr. 1987 May;57(3):345-53. (Abstract) Link

    116. Messina M, Nagata C, Wu AH. Estimated Asian adult soy protein and isoflavone intakes. Nutr Cancer. 2006;55(1):1-12. Link

    117. Jefferson WN. Adult ovarian function can be affected by high levels of soy. J Nutr. 2010 Dec;140(12):2322S-2325S. Link

    118. Directive 2009/32/EC of the European Parliament and of the Council of 23 April 2009 on the approximation of the laws of the member states on extraction solvents used in the production of foodstuffs and food ingredients. Official Journal of the European Union. Link

    119. Palacios S, Pornel B, Vázquez F, Aubert L, Chantre P, Marès P. Long-term endometrial and breast safety of a specific, standardized soy extract. Climacteric. 2010 Aug;13(4):368-75. Link

    120. Unfer V, Casini ML, Costabile M, et al. Endometrial effects of long-term treatment with phytoestrogens: a randomized, double-blind, placebo-controlled study. Fertil Steril 2004;82:145–8. Link

    121. Caan BJ, Natarajan L, Parker BA, Gold EB, Thomson CA, Newman VA, Rock CL, Pu M, Al-Delaimy WK, Pierce JP. Soy Food Consumption and Breast Cancer Prognosis. Cancer Epidemiol Biomarkers Prev. 2011 Feb 25. Link

    122. Messina M. Soybean isoflavone exposure does not have feminizing effects on men: a critical examination of the clinical evidence. Fertil Steril. 2010 May 1;93(7):2095-104. Epub 2010 Apr 8. Link

    123. Martinez J, Lewi JE. An unusual case of gynecomastia associated with soy product consumption. Endocr Pract 2008;14:415–8. (Abstract) Link

    124. Fischer L, Mahoney C, Jeffcoat AR, Koch MA, Thomas BE, Valentine JL, et al. Clinical characteristics and pharmacokinetics of purified soy isoflavones: multiple-dose administration to men with prostate neoplasia. Nutr Cancer 2004;48(2):160–70. Link

    125. Cassidy A, Hooper L. Phytoestrogens and cardiovascular disease. J Br Menopause Soc. 2006 Jun;12(2):49-56. Link

    126. Messina M, Watanabe S, Setchell KD. Report on the 8th International Symposium on the Role of Soy in Health Promotion and Chronic Disease Prevention and Treatment. J Nutr. 2009 Apr;139(4):796S-802S. Link

    127. Murray-Kolb LE, Welch R, Theil EC, Beard JL. Women with low iron stores absorb iron from soybeans. Am J Clin Nutr. 2003 Jan;77(1):180-4. Link

    128. Lönnerdal B, Bryant A, Liu X, Theil EC. Iron absorption from soybean ferritin in nonanemic women. Am J Clin Nutr. 2006 Jan;83(1):103-7. Link

    129. Maskarinec G, Morimoto Y, Conroy SM, Pagano IS, Franke AA. The Volume of Nipple Aspirate Fluid Is Not Affected by 6 Months of Treatment with Soy Foods in Premenopausal Women. J Nutr. 2011 Feb 16. [Epub ahead of print] Link

    130. Setchell KD, Cole SJ. Method of defining equol-producer status and its frequency among vegetarians. J Nutr. 2006 Aug;136(8):2188-93. Link

    131. Anupongsanugool E, Teekachunhatean S, Rojanasthien N, Pongsatha S, Sangdee C. Pharmacokinetics of isoflavones, daidzein and genistein, after ingestion of soy beverage compared with soy extract capsules in postmenopausal Thai women. BMC Clin Pharmacol. 2005 Mar 3;5(1):2. Link

    132. Setchell KD, Faughnan MS, Avades T, Zimmer-Nechemias L, Brown NM, Wolfe BE, Brashear WT, Desai P, Oldfield MF, Botting NP, Cassidy A. Comparing the pharmacokinetics of daidzein and genistein with the use of 13C-labeled tracers in premenopausal women. Am J Clin Nutr. 2003 Feb;77(2):411-9. Link

    133. Pierik FH, Burdorf A, Deddens JA, Juttmann RE, Weber RF. Maternal and paternal risk factors for cryptorchidism and hypospadias: a case-control study in newborn boys. Environ Health Perspect. 2004 Nov;112(15):1570-6. Link

    134. North K, Golding J. A maternal vegetarian diet in pregnancy is associated with hypospadias. The ALSPAC Study Team. Avon Longitudinal Study of Pregnancy and Childhood. BJU Int. 2000 Jan;85(1):107-13. Link

    135. 8. Hypospadias:Treatments and Drugs. MayoClinic.com. www. mayoclinic.com/health/hypospadias. Accessed November 11. 2008.

    136. Jacobsen BK, Jaceldo-Siegl K, Knutsen SF, Fan J, Oda K, Fraser GE. Soy isoflavone intake and the likelihood of ever becoming a mother: the Adventist Health Study-2. Int J Womens Health. 2014 Apr 5;6:377-84. doi: 10.2147/IJWH.S57137. eCollection 2014. | link

    Reviewed

    Chorazy PA, Himelhoch S, Hopwood NJ, Greger NG, Postellon DC. Persistent hypothyroidism in an infant receiving a soy formula: case report and review of the literature. Pediatrics. 1995 Jul;96(1 Pt 1):148-50. Link

    Koh WP, Wu AH, Wang R, Ang LW, Heng D, Yuan JM, Yu MC. Gender-specific associations between soy and risk of hip fracture in the Singapore Chinese Health Study. Am J Epidemiol. 2009 Oct 1;170(7):901-9. Epub 2009 Aug 31. Link

    Messina M, Wu AH. Perspectives on the soy-breast cancer relation. Am J Clin Nutr. 2009 May;89(5):1673S-1679S. Epub 2009 Apr 1. Link

    Trock BJ, Hilakivi-Clarke L, Clarke R. Meta-analysis of soy intake and breast cancer risk. J Natl Cancer Inst. 2006 Apr 5;98(7):430-1. Link

    Поширити:



  • 0 коммент.:

    Дописати коментар