[EN-UA]

• UA
• EN

Здорове веганське харчування може включати рослинні аналоги м'яса

Джіні Мессіна

17 лютого 2011

Реклама вуличних хот-догів в моєму місті має великий рукописний напис на великій табличці, що в продажу є веганські хот-доги. (Раніше вони писали такі хот-доги з помилкою як “veegun” через подвійне “е” та через “u”; ну я не виправляла їх, але я бачу, що хтось це зробив.) Хоча я живу в місті хіпі, де подібні веганські опції в кафе та ресторанах не є чимось незвичайним, все це робить мене щасливою. Веганські страви в простих кіосках з хот-догами дають мені надію на майбутнє.

Перший рослинний «аналог м’яса» був винайдений Джоном Харві Келлогом в 1895 році, і це безперечно був не хот-дог. Винахідник подрібнював арахіс і отримував арахісову пасту, яку він пропонував як замінник м'яса для пацієнтів у своєму санаторії в місті Баттл-Крік (Battle Creek), штат Мічиган. Продукт був представлений на Всесвітній виставці у Сент-Луїсі у 1904 році та рекламувався як здорова їжа. Арахісова паста значно полегшила пацієнтам доктора Келлогга перехід на вегетаріанство, і сьогодні рослинні аналоги м'яса, як і раніше, полегшують багатьом людям перехід до харчування без м'яса.

Але відколи хтось викотив візок з вегетаріанським м'ясом та сирами на шоу Опри (я не бачила цей випуск шоу особисто, подробиці всього цього для мене трохи розмиті), я почала чути від різних людей про те, що це погана ідея - переходити за допомогою цих продуктів на веганство, тому що це шкодить здоров'ю.

Я згодна, що цілий віз із вегетаріанським м'ясом - це точно не про оптимальне харчування, але чи означає це, що ніхто не повинен їсти ці продукти? Звичайно, деякі з інгредієнтів у популярних брендах вегетаріанського м'яса - це не щось просте і цільне, як овочі, зібрані з землі. Вони є результатом різного ступеня обробки. І що? Оброблені продукти, такі як тофу в Японії, оливкова олія по всіх країнах Середземномор'я та кукурудзяні тортильї, оброблені вапном у Мексиці (традиційний спосіб приготування кукурудзи - прим. ред.), були частиною культури харчування різних народів протягом століть. Вони не тільки не шкідливі, але навіть іноді пов'язані з покращенням здоров'я та більш повним отриманням поживних речовин.

Існує популярна теорія, що вегани, які їдять оброблені продукти та додані жири, найімовірніше, будуть хворі. Тому, як далі робиться висновок, ми ніби маємо перешкоджати використанню цих продуктів, щоб захистити здоров'я веганів та імідж веганства як такого. Але це засновано більше на абстрактному уявленні про те, як в принципі вегани повинні харчуватись, ніж на будь-яких емпіричних даних. Насправді вегани найчастіше хворіють, коли відмовляються приймати вітамін B12 і вітамін D, або недоотримують кальцій та залізо (економлячи на добавках, що можуть стати в пригоді для підстраховки), але вони не хворіють через вегетаріанські гамбургери чи через те, що додають в салат трохи оливкової олії.

Якщо ми засновуємо наше визначення здорового веганського харчування на вкрай обмежувальних принципах і демонізуємо ті продукти, які допомагають людям стати (і залишатися) веганами, важко уявити, що веганство будь-коли буде розглядатися як мейнстрім. Веганське харчування повинно бути реалістичними і зручним для дітей, студентів, людей, які не готують, гурманів, які люблять висококласні ресторани, та людей, які їдять у ресторанах швидкого харчування.

Це не означає, що веганство має стати просто рослинною версією характерно нездорового західного всеїдного харчування. Я не підтримую це. Хоча я й хочу, щоб веганське харчування стало доступними, я також хочу, щоб вегани були здоровими. А здоровий веганський раціон повинен ґрунтуватися головним чином на цілісних рослинних продуктах. Але підхід «все чи нічого», який забороняє оброблені продукти та додавання будь-яких жирів, не обов’язково корисний для підтримки хорошого здоров'я.

Ми маємо просувати з одного боку таке рослинне харчування, яке б було корисним для здоров'я веганів, але також підтримувати імідж та зручність веганського харчування. Це означає, що необхідно зосередити увагу на тих аспектах харчування, які дійсно необхідні для підтримки здоров’я, плюс врахувати різноманітність різних здорових підходів до веганського харчування. 

(Наприклад, звичайне здорове веганське харчування з тофу, сейтаном, темпе, рослинними котлетами та рослинним фаршем, або веганський варіант середземноморської дієти зі збільшеною кількістю ненасичених жирів, веганське харчування з ухилом в бік білків для фізично активних людей - все це здорові опції, і обирати з них можна з комфортом і без пошуку супер веганського раціону, який ніби робить дива, бо немає клінічних рандомізованих досліджень, в яких ретельно і довготривало порівнювались всі ці варіанти веганського харчування - прим.ред.)

___

Healthy Vegan Diets Can Include Meat Analogues

[source]

By Ginny Messina

February 17th, 2011

A little hot dog stand in my town advertises on a big bold hand-written sign that they have vegan hotdogs. (They used to sell “veegun” hotdogs; I’m not the one who corrected them, but I’m glad somebody did.) Even though I live in a hippie town where this sort of thing isn’t unusual, it makes me happy. Vegan fare at a hotdog stand gives me hope for the future.

The first “meat analog” was invented by John Harvey Kellogg in 1895 and it definitely wasn’t a hotdog. He ground peanuts into peanut butter as a meat replacement for patients at his Battle Creek, Michigan sanitarium. The product was introduced at the St. Louis World’s Fair in 1904 and touted as a health food. Peanut butter made it much easier for Dr. Kellogg’s patients to go vegetarian, and meat analogues continue to ease the transition to meat-free eating for many people.

But, ever since someone wheeled out a cart of veggie meats and cheeses on Oprah (I didn’t see the show myself, so my details on this are a little fuzzy), I’ve been hearing about how this is the wrong way to teach people to be vegan because it’s unhealthy.

I agree that a wagon-load of veggie meats doesn’t make for optimal eating, but does that mean that no one should ever have these foods? Granted, some of the ingredients in popular veggie meats didn’t pop right up out of the ground. They are the result of various degrees of processing. So what? Processed foods—like tofu in Japan, olive oil throughout the Mediterranean, and lime-treated corn tortillas in Mexico—have been part of cultural diets for centuries. Contrary to being harmful, they are sometimes associated with improved health and nutrition.

One popular idea is that vegans who eat processed foods and added fats are the ones most likely to be unhealthy. Therefore, the thinking goes, we need to discourage the use of these foods in order to protect the health of vegans and the image of veganism. But this is based more on a philosophical idea of how vegans should eat than on any empirical evidence. Vegans are most likely to get sick when they refuse to supplement with vitamin B12 and vitamin D or they skimp on calcium and iron—not from eating veggie burgers and pouring a drizzle of olive oil over their salad.

If we base our definition of a healthy vegan diet on extremely restrictive principles and demonize the very foods that help people go (and stay) vegan, it’s hard to imagine that veganism will ever be viewed as mainstream. Vegan diets need to be realistic for kids, college students, people who don’t cook, foodies who like upscale restaurants, and people who eat at fast food restaurants.

This isn’t to say that the vegan norm should be a plant-based version of the typically unhealthy western diet. I’m not advocating that at all. While I want vegan diets to be easy, I also want vegans to be healthy. And healthy vegan diets should be based mostly on whole plant foods. But the all or nothing approach that bans processed foods and added fats isn’t necessary for good health.

We should advocate a way of eating that protects the health of vegans as well as the image and accessibility of veganism. That means keeping the focus on the nutrition factors that really matter, and allowing for the range of vegan diet patterns that can support health.    

___

__________